Нічний поцілунок

Розділ 14

Дарина намагалася сфокусуватися на роботі, але концентрація давала максимально повний збій, тому вона вирішила дати собі відпочинок. Зробила чай та сіла біля вікна у крісло. Саме вчасно до неї зателефонувала Тетяна.

- Привіт Таню, - кислим тоном відповіла на дзвінок вона.

- Привіт. Що з голосом? – Занепокоєно запитала білявка.

Дарина навіть через телефон відчула, що подруга напружилася.

- Здається у мене депресія. Я відчуваю себе настільки гидко, що ти навіть уявити собі не можеш, - зітхнула Дарина.

- Дарино, що сталося? Розповідай негайно!

- Ти подумаєш, що я з’їхала з глузду, - нервово розсміялася Дарина в слухавку. – Але це зовсім не так. Розумієш Таню, я ніколи не любила ділитися. Навіть якщо ця людина вже не моя, я не звикла ділитися.

- Про що ти говориш?

- Стас хоче бути з Катею. Він закоханий в неї, - з відчаєм в голосі мовила Дарина.

Декілька секунд Таня мовчала, а потім тихо мовила:

- Нічого собі. Дарино… А що сама Катя про це говорить?

- Вона не знає, що робити. Я натякнула їй на те щоб спробувати з ним, але я зробила це тільки задля того щоб не показувати свої ревнощі. Звичайно вона й сама розуміє, що мені це не приємно, але я… - Дарина замовкла.

- Стас і Катя зустрічаються?

- Він запросив її на побачення, але Катерина не прийняла запрошення. Про це вона розповіла мені, коли ми зустрілися з нею в парку. Після тієї зустрічі ми ще не розмовляли. Чесно кажучи, я боюся навіть уявляти їх разом, таких щасливих, він тримає її за руку, дивиться в очі, вони посміхаються одне одному, після чого слідує цілунок. Про все інше я навіть думати не хочу.

- Дарино, Стас – твоє минуле, ти повинна відпустити той жах, котрий стався між вами. І якщо тобі не подобається той факт, що він хоче отримати Катерину, просто скажи їй про це. Скажи, що ти не хочеш щоб вони зустрічалися, скажи, що тобі це неприємно. Катя твоя подруга, вона зрозуміє тебе. Повір мені.

- Угу, і буде зустрічатися з ним таємно, - невдоволено пирхнувши, констатувала Дарина.

- Ну то що? Дарино, ти маєш повне право виразити своє невдоволення.

- Я вже сказала їй, щоб вона дала йому шанс.

- Ну… В такому разі, сиди осторонь та насолоджуйся смачними тістечками, - відповіла білявка примирливо.

- Це все, що спадає тобі на розум? Триматися подалі і не втручатися?

- А що ти хочеш від мене почути? – Зітхнула Таня. – Давай поговоримо про щось інше, - вона невдоволено вирішила перемінити тему розмови.

- Добре, давай, - легко погодилася Дарина. – Що цікавого в тебе сталося?

- Все, як завжди. У Дмитра на носі екзамени, після чого ми приїдемо в Україну.

- О, це гарна новина, - зраділа Дарина.

Тетяна нервово жувала губи по ту сторону слухавки. Добре, що Дарина не могла бачити її в цей момент. Адже білявку так і підбурювало розповісти подрузі про Антона, але вона чудово розуміла, що не можна цього робити. Таємниця просто спалювала Тетяну з середини, тому доводилося брехати, що нічого нового не сталося.

Поговоривши одна з одною ще пів години, вони попрощалися і Дарина скинула виклик так і не дізнавшись самого найцікавішого.

***

Похмуре небо проливалося на землю дощем. Катерина стояла на подвір’ї перед своїм домом та спостерігала, як троє чоловіків замінювали вікна в їхньому будинку.

- Господи на вулиці ніч посеред дня. Таких чорних хмар я давно не бачила, - Оксана теж вийшла на вулицю з парасолькою та стала поряд з Катею.

- Ти зробила лимонад? – Запитала Катя відстороненим голосом, не дивлячись на неї.

- Так, стоїть у холодильнику.

- Добре.

Розмова не йшла. Помовчавши ще трохи, Оксана пішла назад до будинку, а Катя залишилася у дворі.

- Це що таке?! – Почулося позаду і Катерина оглянулася на голос Дарини.

В подруги на обличчі був шок. Вона швидко зайшла до двору та по-дружньому обійняла Катю.

- Привіт Даринко.

- Привіт. Що тут трапилося? Торнадо завітав до Мени, а я й не помітила, чи як це розуміти?

- Хочу представити тобі наслідки Стасового гніву, - сумно мовила Катя.

Дарина поглянула на неї.

- Це зробив Стас? Але чому?

- Тому що я йому відмовила і він розізлився на мене.

Катя в подробицях розповіла Дарині все, що сталося, за чашкою запашної кави у себе на кухні. Дарина мовчки слухала роззявивши рота від шоку. В те що розповідала Катерина було важко повірити, але розбиті вікна говорили самі за себе.

- Ну і ну, - покрутила головою Дарина, коли Катя закінчила розповідь. – Він геть з глузду з’їхав, чи що? Таке вчинити може тільки навіжений!

- Я теж так думаю, - погодилася Катя.

- Поліція справді нічого не зробила? – Запитала Дарина.

- Нічого.

- На будь-кого можна знайти управу, але не на Бутенка. Як дістали такі люди! Для них закону, наслідків та покарання не існує! – Дарина розлючено гепнула себе по коліну.

- Гроші вирішують все, - смикнула куточком губи Катя.

- Еге ж, жили б ми за кордоном, гроші йому б не допомогли, - зауважила Дарина.

- Може так, а може й ні. Хто знає, - потиснула плечами Катя. - В цей раз Стас перейшов всі кордони і знаєш що саме жахливе?

- Що?

- Він навіть не розкаюється.

- Не чекай від Бутенка покаяння. Ця людина не вірить в Бога. Він сам себе вважає Богом і хоче щоб інші теж так думали. Але Стас не розуміє, що є така штука, як карма. Карма настигне будь-кого, в будь-який момент. Не хвилюйся Катрусю, він ще отримає своє, - Дарина взяла Катю за руку та легенько стиснула в заспокійливому жесті.

- Може світло увімкнути? На вулиці 14:13, а в будинку ніби 22:00, - запитала Катя.

- Все добре, темрява мене не лякає, - посміхнулася Дарина.

***

Антон зупинив авто біля великого знаку «МЕНА». Краплини дощу стікали по склу вниз і він відчинивши дверцята, вийшов на вулицю. Волосся та одяг почали поступово мокнути від рясних краплин.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше