Нічний поцілунок

Розділ 31

Катерина поспіхом йшла по вулиці, за разом дістаючи із сумочки мобільний телефон. Номер Тетяни був у швидкому наборі і руда натиснула кнопку виклику. Довго ніхто не підіймав слухавку і Катя вже починала панікувати.

- Так, привіт, - у Тетяни був бадьорий голос з нотками щастя.

- Таню! – Вигукнула Катя. – Здається у Дарини виникли проблеми!

- Що? Не розумію, - білявка замовкла.

- Я щойно бачила, як вона виходила з магазину разом з Ярославом Бутенко, він забрав її і повіз в невідомому напрямку.

- Бутенко? Що це може означати? – Перелякано запитала Таня. – Невже Стас розповів йому…

Катя мовчки ковтнула.

- Я не знаю, що думати. І я так зла на неї через те, що вона нічого не сказала мені про Антона… Але зараз я готова відкинути всю свою ненависть на другий план і зробити все щоб знайти її. Ти можеш приїхати, а заодно підключити Дмитра?

- Діма допоможе, але, що конкретно від нього вимагається? – Тетяна насупилася.

- Він зможе через карту знайти їхнє місцезнаходження? Потрібно поспішати. Чим швидше ми її знайдемо, тим краще. Я хвилююся за неї, у мене погане передчуття, - поспіхом говорила Катерина.

- Зараз я скажу йому. Катю де конкретно ти знаходишся, куди мені приїхати по тебе?

- Я біля супермаркету на автостоянці.

- Гаразд, чекай на мене, я скоро буду!

***

Тетяна швидко піднялася сходами на другий поверх і наче вихор влетіла в кімнату до Діми.

- Кидай всі свої справи, потрібна твоя допомога! – Вигукнула вона.

Діма повільно обернувся до неї.

- Що сталося?

- Негайно Діма!

Дмитро незрозуміло хитнув головою.

- Таню, я не вмію читати думки, тому тобі доведеться сказати мені, що відбувається.

- Тобі треба знайти Дарину через карту в гуглі. Щойно телефонувала Катя і повідомила, що Дарину забрав з собою Ярослав Бутенко. Невідомо, що він з нею зробить.

- Це старший брат Максима? – Насупив брови Дмитро.

- Саме так, - підтвердила білявка.

- Я думаю, що Ярославу стало відомо про той інцидент.

- Прокляття, - одним словом описав всю ситуацію Діма і швидко повернувся знову до монітора ноутбука. – У мене є віп-доступ. Я швидко знайду її, навіть якщо вона буде в одному із помешкань. Одне тільки радує мене в даній ситуації – Мена невелике місто.

- Добре, що ти можеш це зробити, - полегшено зітхнула вона. – Тільки поквапся, у нас обмаль часу.

Дмитро застукотів пальцями по клавіатурі, підключаючись до режиму карти в реальному часі. Весь цей час Тетяна нависала над ним зі стурбованим виразом обличчя. білявка кинула погляд на годинник, Катя телефонувала до неї майже 10 хвилин тому.

- Я не спостерігаю її в місті, - з сумнівом проговорив він.

- А окраїни? Ти перевірив прилеглі території, Дарина може бути за містом. Спочатку перевір мій варіант, а потім перейдемо до житлових будинків.

Дмитро слухняно виконував вказівки Тетяни.

- Це вона? – Через декілька хвилин запитав він і Тетяна у всі очі прилипла поглядом до монітору.

На картинці було четверо людей: три хлопці і одна дівчина. Таня відразу впізнала темну Даринину шевелюру, а також Стаса і Ярослава, а от…

- Хто четвертий з ними? – Насупившись, вона ще ближче нахилилася до екрану.

- Я не можу розгледіти, - Дмитро також придивився покраще.

- На ньому капюшон. Я теж не можу зрозуміти хто він. Можливо Максим… - Із сумнівом мовила вона. – О господи!

- Що? – Дмитро поглянув на неї. – Ти впізнала хлопця в капюшоні?

- Ні. Але Стас і Ярослав зараз знаходяться поряд з Дариною… Так, - вона ще раз вдивилася в зображення. – Я знаю, що це за місце. Зараз візьму батькову машину і поїду за Катериною.

- Тоді я їду з вами. Я не відпущу тебе одну, - Дмитро закрив карту і піднявся з місця.

- Гаразд, - швидко погодилась вона, - у мене немає часу сперечатися з тобою, тому поїхали.

Тетяна швидко покинула кімнату, а слідом за нею і Дмитро також.

***

Катерина чекала приїзду подруги мабуть цілу вічність. Коли нарешті на горизонті замаячила машина Тетяниного батька, руда полегшено перевела подих і замахала руками в повітрі. Білявка загальмувала поряд з Катею ледь не віддавивши тій ноги колесами, дівчина ледве встигла відскочити.

- Ти що, зовсім здуріла?! – Загорлала Катя покрутивши пальцем у скроні.

Руда спочатку круглими очима вдивлялася в обличчя Тетяни, після чого відчинила дверцята авто і почула гучний голос Тані:

- Сідай вже швидше! Ми знаємо де вона!

Сівши на переднє сидіння Катя обернулася.

- Привіт Дімо.

- Привіт.

- Не знала, що ти будеш з нами.

Тетяна пирхнула від сміху.

- Діма не захотів відпускати мене одну.

На що Катя підняла брови.

- По-перше: ти не одна, а зі мною, по-друге, - вона обернулася до Діми, - рада бачити тебе в нашій команді, - усміхнулася руда.

- Я й не думав покидати вашу команду, - криво посміхнувся Діма.

Таня нервово застукотіла пальцями по керму.

- Ми дізналися ще дещо. – Білявка кинула швидкий погляд на Катю. – Дарина зараз не тільки з Ярославом, а ще й зі Стасом та якимсь невідомим хлопцем. Ми не знаємо хто він, але я підозрюю, що то може бути Максим.

Катя шоковано вирячила очі.

- Господи, що вони задумали?

- Ми не знаємо, але Ярослав точно дізнався про інцидент. Схоже Стасик не зміг змовчати, бо інакше що спровокувало його на такі дії. Дарина мені нічого не розповідала пов’язаного з Бутенками. Я думала, що все буде добре. Але мене ще дещо турбує, - вона багатозначно поглянула на Катерину граючи бровами.

- Що саме? – Насупилася руда.

- Ти також була там. Можливо тобі теж не варто потрапляти Ярославу на очі.

- Але він бачив мене в магазині! – Вигукнула Катя. – Аби в нього були до мене претензії, то я зараз була б разом з ним та Дариною, а не з вами в одній машині їхала на пошуки подруги!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше