Розділ 50

Недільний ранок стартував для кожного по-різному. Стас був незадоволений вчорашнім днем, йому так і не вдалося зустрітися з Катею. Вдома рудої не виявилося і на телефонні дзвінки вона не відповідала. Тому він був злий, як чорт. Катя, Дарина і Таня поводили себе знервовано. Антон передчував щось неладне, але намагався зберігати спокій, а от Дмитро поводив себе незворушно, він чітко притримувався власної тактики «я тут ні до чого».

- Це схоже на святковий парад, - поступово приближаючись до центральної площі, Тетяна оглядала вулиці на яких було повно народу. Кожен йшов тільки в одному направленні – літня естрада біля парку, де на сцені налаштовували мікрофон.

- Парад в честь Авраменка, - похмуро вимовила Дарина.

Подруги зупинилися неподалік від натовпу і Катя обійнявши себе руками, почала роздивлятися присутніх.

- Чиє обличчя ти збираєшся знайти серед всіх цих невдоволених телепнів? – Дарина стомлено поглянула на неї.

- Антон повинен бути десь тут, - не звертаючи уваги на брюнетку, відповіла руда.

- Ох, це справді важливо, - зітхнула Дарина.

Мама Каті несподівано з’явилася поряд з пляшечкою слабоалкогольного напою і з викликом мовила:

- Ви тільки-но погляньте на неї, - Оксана помахом руки вказала на сцену, - скільки лоску, шарму, блиску. Мене нудить від одного її вигляду. Яка показуха, - негативно покрутила головою зі сторони в сторону.

Дівчата теж поглянули на сцену де Світлана Зима оцінювала роботу хлопців, котрі налаштовували апаратуру.

- Моя мама її обожнює, - благоговенно примружилась Дарина.

Оксана кинула на неї погляд людини, котру щойно намагалися впевнити в тому, що завтра наступить кінець світу. Вона голосно розсміялася, чим привернула до себе увагу декого із натовпу.

- Чого витріщилися?! Зайнятися більше нічим чи що?! – Миттєво гаркнула на них Оксана і вони відвернулися. – Отак би відразу, - тоном переможця мовила вона і поглянула на Дарину. – Якщо твоїй мамі подобається різнокольоровий стиль папуги в одязі, то це її справа.

Таня незручно переступила з ноги на ногу.

- Оксано, чи не занадто рано для алкоголю? – Невпевнено запитала білявка.

- А де ти тут бачиш алкоголь? Це лише компот, - мама Каті покрутила пляшкою в руках, потиснувши плечами.

Білявка усміхнулася, але наступної миті її посмішка зблідла, коли вона побачила серед натовпу Дмитра. Він стояв поряд з її батьком та його мамою. На мить погляд Діми перетнувся з поглядом Тетяни і хлопець швидко відвернувся.

- Я сподівалася, що він прийде, але думки про зворотнє не покидали мене, - склавши руки на грудях мовила білявка.

- Ти про що? – Незрозуміла Дарина і поглянула в тому ж напрямку. – Ой, це Дмитро власною персоною, - не стримала вона сміх, хоча інтонація в голосі також передавала подив. – Не давай волю здивуванню Таню, адже сьогодні тут збереться все місто. Стас… Також прийде, - стиснула вона губи і лячно заозиралася довкола.

- Стас? – Насупила брови Оксана. – А тобі він хоча б що зробив?

- Ох, Оксано, краще не питайте, - опускаючи погляд в землю, мовила брюнетка.

Гучно хмикнувши, Оксана перевела погляд в сторону сцени.

Люди все прибували і прибували, дівчата навіть здивувалися тому факту, що в Мені проживає так багато осіб. На язиках в кожної крутилося лише одне: звідки їх стільки взялося?

Стас, Ярослав та Максим Бутенки приїхали на площу автомобілем Яра. Зупинивши машину прямо посеред дороги, Ярослав вилаявся:

- Прокляття, навіть припаркуватися ніде!

- А ти чого очікував? Треба було ще пізніше прокинутися, щоб взагалі спізнитися сюди, - прокоментував Максим.

- У когось прорізались зуби, - насміхаючись подав голос Стас і обернувся до молодшого брата, котрий сидів на задньому сидінні.

Ярослав не дав змоги молодшому відповісти, тому що швидко мовив:

- Здається я знайшов місце! – Зрушивши автомобіль з місця, Яр поїхав прямо і звернув на право. Їм вдалося вклинитися між срібним Лексусом і деревиною грецького горіха.

- Чудово, - задоволено мовив Стас і поглянувши на старшого брата, відчинив двері щоб вийти на повітря.

Троє братів пробиралися через натовп поближче до сцени, точніше їм і пробиратися не треба було, адже люди самі розступалися перед ними. Нарешті зупинившись, Яр запалив цигарку золотистою запальницею. В повітрі запахло димом. Стас нудьгуючим поглядом дивився довкола та раптом завмер.

- Не може бути? – Протягнув недовірливо він.

- В чому справа? – Голос Ярослава прозвучав низько та напрочуд грубо.

- Дарина, - міцно стиснувши щелепи мовив Стас. – Вона жива. Стерво жива! – Невірячи власним очам говорив він.

Макс нервого ковнув, а Яр прослідкував за поглядом Стаса.

- Схоже Ден нас підвів, - зробив свій підсумок старший.

- Я не вірю, - смикнув головою Стас, гнівно стискаючи губи. – Якого біса вона ще й досі бродить по землі?

Хтось із натовпу загородив Стасові обзор, тим самим приховавши Дарину від його лютого погляду.

Подруги стояли, як ні в чому не бувало. Вони спокійно чекали того часу, коли Світлана виступить зі своєю промовою. Оксана терлувалася біля них не відходячи ні на крок. Тільки з появою Антона, дівчата трохи розслабилися.

- Боявся, що запізнюсь. Треба було заїхати на заправку, інакше я б не доїхав сюди, мені б довелося йти пішки і тоді я б остаточно спізнився, - ніби виправдовуючись, брюнет поцілував Катю в щоку і привітався з іншими.

Дарина стояла ніби захоловша, погляд був скляним, брюнетка навіть не ворушилася. Вона відчувала, як кожен палець на її руці буквально німіє і терпне від неприємних відчуттів. Серце стискалося і майже не відстукувало ударів.

- Дарино, що з тобою? – Голос Каті донісся до неї ніби десь здалеку і Дарина неохоче отямилась.

Четвірка стурбовано дивилася на неї.

- Дорогенька тобі зле? – Запитала Оксана.

- Там стоїть Стас, - голос Дарини майже не було чути, він просто зник, тому дівчина прочистила горло.