розділ №2

РОЗДІЛ №2

Ми ішли в університет і я захотіла кофе зайшла в ближайшу кав‘ярну. Я взяла кофе з молоком .  Вийшла глянула на годинник була 10 година ранку, пара начинається в 10.30.

Оні! в перший день і запізнитися. Я бистро вибігла з кав‘ярні і побігла . Вийшла з кав‘ярні…

і тут...

якийсь йолуп!!!!!

Врізався в мене  і вилив кофе на мене …

-Ти, що зробив!? Я запізнюся в університет!

-Сама винна куди ти прешся?! І воопще в мене футболка фірмова ! ти її будеш стірати?

-Щас осьо!!! Хай твоя мамочка її стірає!

-Нє ту ж ! Ти будеш стірати!!!Будеш знати як врізатися в таких як я !!! – зовнішність була в нього як в нормальної білої людини . Возомнив тут з себе!

-Не собираюся! - я розвирнулася і пішла .

Трішки про нього: темне волосся, темно-карі очі,   накаченний ніби якийсь  бройлер через чур, сірі спортівки , чорна футболка.

   Я поспішила до знайомої яка живе через дорогу від університета . Забігла в підїзд і зателафонувала їй .

-Ало, Настя можна дасиш мені футболку, але в тебе немає вибора бо я вже піднімаюся на ліфті. Відкиєш мені через минуту.

- Ну ти як завжи… Давай відкриваю.

Я вже зашла.

- Ну а  шо опять я він сам виненн!

-А ну з цього місця поподробніше)…

Я розповіла все в деталях.

- Оце він наглий, до тебе так говорити це те саме, що з смертю гратися…

- Тож да, я сама була в шоці. Ну шо жити просто надоїло)😂

- Ти ж дай йому хоча б пару днів ше пожити)😂

- Попробую…

-Давай збиратися залишилося десять хвилин до початку. А то запізнимося.

- Окей.

Ми прийшли дуже швидко адже нам перейти через дорогу і ми вже в універі. Зайшовши ми в першу чергу пішли до стенда з розкладом пар.

В нас перша пара була парна хореографія з 4 курсом. Ми прийшли трішки запізнившися. Добре, що викладачки не було, а то влитіло б нам по саме ніхочу.

Ні я не боюся викладачів , але проблем я також  не хочу.

Так як мені тут вчитися ще 3 роки не менше.