Не ідеальне життя або кохання (не) для всіх

розділ №3

РОЗДІЛ №3

 

 

- Привіт всім! Мене звуть Маша!

 

- Привіт – сказала як я зрозуміла моя одногрупниця.

 

- Привіт – одногрупник.

 

- Привіт – якийсь зрослий пацан мабуть з 4-го курса .

 

- Привіт! Криворука – той самий недумок.

 

- А він, що тут робить!!! – чуть не сказала я. О нііі я походу  це прокричала бо всі дивилися на мене такими очима ніби я пришла п’яна в хлам…

 

- Ей криворука, ти нормальна воопще?! – питав він в мене! Ні а хто він мені такий тим, більше хай краще мовчить! Якже мені хочеться дати йому пощочину!

 

- Чуєш, краще закрий рота і мовчи ! команду голос не давали! – я сама здивувалася від себе…

- Ого! Ого! ви подивіться, хто за гавкав!) ! Але мені це нічого не дає так шо помовч сама!

Я підійшла до нього…

 

- Нагнися будь ласка) – я посміхнулася як істина Bitchgirl.

 

Він нагнувся і я приблизилася до його вуха і прошупотіла…

 

- Ти дибіл! – а потом дала таку пощочину шо він аж  відійшов . Ну а шо я , я не дам себе обідити…

 

- Оу… Ти шо зовсім уже здуріла?! – чуть не плакав він, мені так було легко…

 

А як радісно , то просто не передати словами , мені здається таких слів даже не існує…

 

Тут заходе викладачка і всі замовкли.

Вчителька роставляла нас по парах з хлопцями. Вона як на зло поставила з тим не думком…

Я вже хотіла заказати істерику , що нехочу з ним стояти і чому мене поставили з  ним а не з іншим повно ж хлопців . От наприклад Ніку поставили з її хлопцем Льошою , Настю з лд Льоши постійно забуваю як його звати. Іноді навіть стидно за таке , ну ми ж ним майже не спілкуємося.

 

- Ну шо слабо?  - той самий придурок .

 

- Я не спорю з придурками!  - я пробувала не голосно щоб вчителька не зачіпала нас , но так не получилося…

 

- Що за гамір на парі?! МАША-МАРТА ТЕБЕ Ж ТАК ЗВАТИ ?!

 

- Ну да … Вибачте будь ласка…

 

- А шо це тут таке, хтось забоявся?) - сказав він так тихо і ніжно, щоб ніхто не почув.  Стоп ! Стоп! яке ніжно мені не можна закохуватися в цього недоумка!

 

- Нє… Просто не хотіла тебе позорити, що ти говориш з такою простачкою як я)

 

Сьогодні в нас повторення українських народних танців в парі. Нам попалося опрацьовувати складні рухи , але я боялася, що він мене не вдерже і я впаду. На щастя я не впала, но страх зашкалював дуже…

 

- Ти чому тремтиш?! – чуть не засміявся він.

 

- Бо хочеться так мені! Не твоє діло!

 

- Ну раз ми стоємо з тобою в парі  ми повині піклуватися один про одного)

 

- кхе-кхе. Я? Піклуватися? Тим більше за тебе? Да ніколи?!

 

- Побачим… Побачив.. – з ухмилкою сказав він.

 

Добре шо ми більше не говорили більше, бо я його не навіжу!!!

Після пари (вона в нас одна сьогодні) я зустрілася з Нікою і ми пішли на вихід дивитися розклад на завтра. По дорозі до гуртожитку я розповіла подрузі свій «ідеальний» ранок.

 

-Оце ти наробила ділов… Він же син декана!!!

 

-Ну і шо? Терпіти тепер знущання надімною?

 

-Ні звичайно, але ж можна помякше…

 

-Ну попробую

 

-Давай) держу кулачки за тебе!)

 

-Дякую

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступна частина вийде завтра до 3 години дня ) 

Цікавого читання вам мої дорогі читачі)

 

Як завжди ваша anzhela♥️

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше