розділ №5

РОЗДІЛ №5

-Чого тобі потрібно?! – просочила це кріз зуби, бо вже не можу себе здержувати.

-Ше раз ти полізиш до мого пупсіка тобі капец! – пупсік ого оце то канешно «мило») я чуть не засміялася. Мені так смішно просто.

Я пішла на центр і танцювала під драйвові пісні.  І заграла спокійна мелодія для вальсу чи чогось подібного, я хотіла зходити з танспола. Но тут підході заді якась не понятна особа і обнімає мене за талію. Я різко обиртаюся і бачу як заді мене стоїть… Ви вже думаєте, що це Майкл но ні то був його брат він також популярний в інституті я дуже здивувалася, адже того року він мені казав, що він зрівняє мене зі земльою. Він високий приблизно 2.00., з карими очима,

 він був стильно вдягнутий, має веснушки, а так все як у всіх.

-

Що сталося?) – він зробив вигляд ніби ми зустрічаємося 1 рік

-А ти ніби не знаєш? Чи ти обізнався? Ти ж казав той рік зрівняєш мене з полом. Не так?) Чи я  помиляюся?

-Я тоді помилявся?(

-А що тоді тебе спідкало до того, щоб ти почав спілкуватися із мною?)

-Потім дізнаєшся)- він загадково всміхнувся і кудись відійшов.

Через декілька минут він приходить з алкогольним напійом, він підійшов до мене і попросив мене випити. Но я відмовила адже тут більшість п’яних  і хто-зна, що буде через   годину-дві. Він зрозумів, що я не буду пити алкоголь, якщо чесно я чекала якусь підставу і я її отримала(

-Ну тощо ходімо до мене в квартиру?

-Ти дебіл чи да? Ти гадав, що я легко доступна?(

-Ні ти, що я так ніколи не думав)- він засміявся я дала йому по пикі і вибігла в коридор і пішла далі в кімнату Ніка залишилася в кафе разом з Льошою. Я їй написала СМС:

*-ти в кафе?*

*-вибач*

*-що сталося розказуй*

*-я завтра по дорозі до унверситету розкажу. Ок?*

*-ок*

*-ти де зараз? З тобою все добре? Тебе ніхто не образив?*

*-я в нашій кімнаті. Все ок. Ти де?*

-я в кафе*

*-ти коли будеш дома?*

*-в годин 12.00. буду*

Я сходила в душ і змила макіяж, переодяглася в теплий кігурум. Я сходила на кухню і заватила собі кофе, адже мені хотілося ще почитати. Я забрала свою каву і пішла назад в кімнату і читала до 23.00.

Тут стук в двері

-хто там?

-вгадай з трьох раз?)

-Алекс?*

-молодець!

-Алекс пообіцяй, що ти виконаєш моє прохання) – ше через двері йому кажу

-харашо) надіюся це буде, щоб я зайшов)

-мабуть… іди в кімнату

-так відкрий двері і я зайду)

-ти не зрозумів ІДИ В СВОЮ КІМНАТУ! – уже я кричала бо не хотіла його чути

РЕАКЦІЇ НА ЦЕЙ РОЗДІЛ ПИШІТЬ В КОМЕНТАХ НАСТУПНА ЧАСТИНА БУДЕ ВВЕЧЕРІ)

Ваша anzhela)