Глава 12 (4) від 20.08

Все, тепер її точно турнуть з роботи за скандальну поведінку, навіть лівого приводу підшукувати не треба. А якби щось подібне сталося з кимось із партнерів? Хоча... Ні, її реакція була викликана тим, що неприємність трапилася саме з фінансовим директором, який не раз псував їй кров, тому можна сказати, що все справедливо. Майже. Єдина і головна проблема – невміння тримати себе в руках, яке майже напевно буде коштувати їй посади.

– Випийте води, – склянка опинилася перед самим її носом, навіть вставати не довелося, і Христина, продовжуючи нервово хихикати, підняла заплакане обличчя на Його Ясновельможність, який спостерігав за нею з невимовним почуттям солідарності. Ні, він не посміхався, але очі боса не просто сміялися, а іскрилися такими нестримними веселощами, що любо-дорого дивитися.

Руки тремтіли, емоції перебували в повному безладі, але сльози були витерті, а випита вода зробила свою цілющу дію. З кожним ковтком накривало усвідомлення катастрофи.

– М-мені прямо зараз іти збирати речі чи залишитися до вечора? – приречено запитала Христя, повертаючи склянку, хоча мала б особисто її помити і поставити в буфет.

Як не дивно, керівник не тільки прийняв склянку назад, але і поцікавився:

– Збирати речі? Хіба я відсилав вас у відрядження?

– Ні, але... Я поводилася огидно, вибачте.

– Я б сказав, що занадто емоційно, – спокійно сказав Олексій Вікторович, а в очах знову спалахнули веселощі. Мабуть, він згадав недавній конфуз. – Тому потренуйте стриманість у прояві емоцій. А зараз повертайтеся до роботи, у вас купа справ.

Склянку Христина все ж забрала назад і швиденько вислизнула в коридор.

– Мене не звільнили тільки дивом, так? – глянула вона на секретаря, який сидів із незворушним обличчям, але якось занадто активно барабанив пальцями по столу.

– Якщо я правильно зрозумів ситуацію, бос тобі ще й премію випише... за влучність, – прошепотів їй Роман, коли вона знову влаштувалася поруч із ним.

– Уже виписав: одяг подарував. Для мене цього цілком достатньо. Але... у них із Таміром Аслановичем настільки... гострі стосунки? – здається, вона починала розуміти ситуацію.

– Можна сказати і так.