Глава 19 (3) від 17.09

Христині коштувало великих зусиль стриматися і не впасти обличчям у бруд. Вона пройшла хорошу школу життя у Містера Суворість, а тому лише злегка примружилася і якомога безпристрасніше запитала офіційним тоном:

– Бути вашою супутницею на балу – особисте розпорядження Олексія Вікторовича? Якщо ні, то змушена відмовитися від цієї великої честі.

Всю поважність фіндиректора як вітром здуло. Тепер це був хижак, що визвірився на жертву, зв'язуватися з яким собі дорожче.

– Ні, це МОЄ розпорядження, Христє, – заперечив він. – І ти, здається, забула, що відмовляти мені не в твоїх інтересах? Ми обидва знаємо, що Льошка скорий на розправу: згадай тих секретарок, які замкнули тебе на складі. Де вони зараз?

О так, вона прекрасно пам'ятала, що з ними стало. Саме ця жорсткість і навіть якась безапеляційність у характері й поведінці гендиректора зупиняла і заважала зізнатися. Нехай зараз він робить для неї стільки хорошого, але якщо вважатиме ворогом, якщо відвернеться...

– Навіщо вам йти саме зі мною? – цього разу в голосі майнула нервова нотка. – У вас же є Яніна Семенівна, вона чудовий особистий помічник.

– О-о-от, дуже правильне питання, – посмішка Асманова стала вовчим оскалом. – Саме тому, що Яна чудовий помічник, я не можу доручити їй те, що збираюся доручити тобі. Не хотілося б підставляти її перед керівництвом компанії, якщо все піде не за планом.

– О-о, тобто мене підставляти можна? – процідила Христина, відчайдушно бажаючи запустити в усміхнену фізіономію цього гада канцелярським набором.

– Тебе не шкода, – знизав плечима Тамір Асланович. – Впораєшся із завданням – і я, можливо, видалю фото, які так тебе цікавлять. Зможеш і далі спокійнісінько виливати отруту на дорогоцінне керівництво. Чи там вже буде зовсім не отрута? – він пограв бровами. – Здається, твої писульки скоро перетворяться в любовні зізнання... Але, як уже казав, дарма сподіваєшся, Льоха з тобою не буде.

– І що ж мені потрібно буде зробити? – запитала вона, ігноруючи його останнє висловлювання. Треба швидше дізнатися, як саме Містер Заноза хоче підставити кузена.

– Тобі потрібно бути в повному моєму розпорядженні і робити все, що скажу. Подробиці дізнаєшся вже на балу, – фіндиректор явно насолоджувався моментом і навмисне хотів помучити жертву невідомістю.

Тепер у нього хотілося кинути не тільки канцелярією, а і стільцем.