Глава 1 (3)

Брехати і далі було марно, тому Таль змушена була розвіяти маскувальні чари і постати в істинному образі: тепер її зелені очі рідкісного смарагдового відтінку ніщо не приховувало від погляду співрозмовника, як і волосся насиченого каштанового кольору, яке злегка віддавало у рижину, не кажучи вже про примітні ямочки на щічках. Миловидні риси обличчя набули більшої гармонії і стали «дуже привабливими», як відгукувався про її зовнішність дядечко.

– Нумо? Я чекаю на відповідь. Чи не бажаєте пояснити, пані Діманж, що ви робите в цих злачних місцях, та ще й зовсім сама?! – тон чоловіка був значно серйознішим, ніж раніше. Жарти справді скінчилися. – Наставниця драконячих обраниць не має права ганьбити себе перебуванням у цьому районі. Сподіваюся, ви знайдете досить правдоподібне пояснення, щоб я вам повірив?

«Та що ж ти так прив'язався, гірше, ніж реп’ях!»

– Соромлюся спитати, але що ж ви самі забули в такому неблагополучному місці, пане герцог? – парирувала Тальяна, вирішивши, що найкращий захист – це напад.

– Я лише йшов вашим слідом... – відповів він, анітрохи не змінивши тону, хоча, в принципі, дівчина не особливо й розраховувала, що ясновельможний пан почне виправдовуватися, тим паче перед нею. – Аура у вас, знаєте, дуже помітна. І тим цікавіше було дізнатися, що ви задумали...

«Ох,здається, я втрапила по самі вуха!»

– То куди ви прямували? І звідки йдете? – продовжував допит чоловік. – Не думаю, що вам було цікаво відвідати місцевий бордель… Тоді що? – його очі уважно стежили за обличчям Тальяни. – Крамниця кульгавого артефактора?

І вона себе видала. Ледь помітно моргнула, але цього було достатньо, щоб королівський бастард зробив висновки.

– О-он я-а-ак… – протягнув напрочуд задоволеним тоном, наче спіймав удачу за хвіст. Ну, або злодійку із награбованими скарбами. – І що ж вам там знадобилося, скажіть на милість?

Тальяна нервово стиснула долоню, в якій була затиснута сумочка із забороненим артефактом. Ех, якби її спіймали на шляху до лавки, можна було б викрутитися, але зараз, коли Таль загребли фактично на місці злочину…