Глава 2 (1) від 18.06

Тальяна, відчуваючи себе засудженою і майже приреченою, пленталася слідом за герцогом. Узяв би й повірив і відпустив, щоб сама дісталася Академії при палаці (а заодно і сховала з таким ризиком здобутий артефакт, від гріха подалі), але ні, веде, ніби під конвоєм, не даючи й шансу позбутися компромату, що лежить у сумочці. Якщо надумає провести обшук, їй кінець. Може, вдасться його якось відволікти і викинути артефакт? Угу, так він і поведеться. Очевидно, тільки й чекає, щоб у неї здали нерви і вона наробила дурниць.

І треба ж було Реністеру повернутися з війни саме цього року! Ну що йому варто було повоювати ще трохи чи згинути десь під шумок? Гаразд, нехай не згинути, але потрапити в полон або, скажімо, отримати почесне поранення і відлежуватися в лазареті... Рік, якийсь нещасний рік відділяв Таль від тієї світлої миті, коли їй виповниться двадцять один і за законами цього світу вона офіційно стане повнолітньою, а значить, зможе самостійно розпоряджатися сімейною спадщиною та вийде з-під опіки ненависного дядечка.

От уже другий рік вона наставниця в Академії драконячих обраниць, а до цього три роки поспіль і сама була серед потенційних наречених, але зробила все, що було в її силах, щоб не опинитися в числі «обраних» та провалитися на відборі. О-о-о, що Тальяна тільки не вигадувала, відважуючи від себе потенційних наречених... І зілля гидкі в їжу підливала, і шкідливими чарами «випадково» обдаровувала, і...Загалом, зробила все можливе і неможливе для того, щоб стати тим, ким стала зараз: не конкурсанткою, а досвідченою наставницею юних спокусниць, убезпечивши себе від участі бути безкоштовним додатком до впливового драконячого чоловіка.

Ні-і-і, її вабила зовсім інша доля. Досягнувши повноліття, вона зможе взяти під контроль власне життя, тому що на це життя у неї були цілком певні плани: невеликий будиночок у мальовничому куточку королівства, маленька магічна лавка, де буде тихо та затишно, і свій власний вихованець із магічним даром, який стане вірним помічником і скрасить самотність. Це все, що їй потрібно для щастя, тому що чоловіків цього світу (особливо лускатих та хвостатих) Таль і на гарматний постріл не збиралася до себе підпускати!