Глава 2 (6) від 18.06

– Щось я не бачу на вашому обличчі особливого каяття, – зауважив бастард. – А якби вам не я зустрівся? – тим часом продовжив думку він. – Раптом би вам не пощастило натрапити на когось із не найлояльніших завсідників тих нещасних місць? Ви розумієте, що було б з вами в цьому випадку?

– Зрозуміло, що нічого доброго, – покаянно сказала дівчина і зобразила щось на кшталт того самого каяття, якого йому не вистачало.

– Або якби вас затримав міський патруль, для якого є лише чорне та біле та жодних півтонів. Навіть натяк на підозру у зраді – і вам уже нічого не допоможе. Однією лише в'язницею не відбулися б...

Він, зрозуміло, все говорив правильно, вона дійсно ризикувала безмірно, коли сунулася в той квартал, але виходу все одно не було, довелося вдатися до ризику.

– Саме тому я й замаскувала зовнішність чарами, щоб уникнути непотрібних ризиків... – пробурмотіла Тальяна і отримала лише скептичний погляд.

– Ваше щастя, що зараз я не хочу афішувати ситуацію і хвилювати короля новинами, що на відборі можливі проблеми, інакше ви давно були б у в'язниці, це як мінімум...

Вираз обличчя Ястриджа, що стояв поруч, підтвердив, що так і сталося б.

– І яке ж врешті моє покарання? – не витримала Таль цих танців з бубном і гри на струнах її і так знервованої душі. Так, здали нерви, нічого не вдієш.

На губах герцога майнула ледь помітна посмішка, ніби він був задоволений цим її зривом і якраз цього й домагався, після чого розпорядник таки оголосив свій вердикт:

– Ви, леро Діманж, знову братимете участь у відборі! Щоправда, не зовсім у ролі нареченої. Або, скажімо так, як наречена в особливому становищі. Саме вам першою доведеться проходити всі випробування, які припадуть на долю обраниць, і тестувати їх на безпеку.

Ну чудово!

– Тобто ви збираєтеся зробити мене піддослідним кроликом?

– Так ми зможемо переконатися, що ви дійсно нічого не замислили, – розвів руками бастард. – Якщо раптом захочете нашкодити нареченим, вам же й прилетить шкідливими чарами. Бо я дуже добре проінформований щодо вашої ніжної любові до використання шкідливих чар на нещасних кандидатах у чоловіки....

Так, у цьому конкретному випадку репутація Тальяни зіграла проти неї. А що з нею буде, якщо на відборі справді щось піде не так?

– Тепер все залежить лише від вас. Моліться, щоб на відборі не було жодних «непорозумінь» чи проблем, бо інакше...

«Тобто якщо щось станеться, то першою подумають на мене?! Чудово просто!»

– Здається, мені справді залишається лише молитися... – Тальяна продовжувала стискати сумочку, немов та була її єдиним порятунком.

– Можете йти до себе. Скоро я сповіщу про подальші дії... – Реністер махнув рукою і розблокував двері.

Тальяна швиденько залишила приймальню, доки герцог не передумав і не ув'язнив її.

«Який жах! – думала вона, майже летячи коридором у свою кімнату, щоб скоріше сховати артефакт. Хоч би ні на кого не натрапити дорогою. – Я знову наречена. Та ще й на відборі для проклятого кронпринца-дракона!»