Глава 4 (1) від 19.06

– Ви вже сховали ту цінну річ, яку дістали з таким ризиком та наслідками? – голос Ястриджа, що покликав Тальяну, змусив підстрибнути від переляку і несподіванки.

І як він тільки підібрався так непомітно? Та й навіщо чекав її в коридорі? Дівчина занервувала. Ну й що йому відповідати?

– Ем... Т-так, дякую, – все ж таки пролепетала вона.

Ха, ще б пак! Як тільки увійшла до спальні, одразу кинулася до магічної схованки і надійно сховала там небезпечну штуковину, а потім ще й додатковими чарами запечатала, щоб ніхто носа не сунув. Так, справжнім благословенням було те, що Тальяна як наставниця мала власну кімнату, де вона була повноправною господинею і могла ховати що завгодно, робити що завгодно і читати що завгодно. Ніхто не заважав ночами займатися зілляварінням, зачитуватися книгами з магії та практикуватися, відточуючи заклинання... практикуватися стільки, що на ранок був туман у голові, який знімали ті самі власноруч приготовані еліксири.

А от учасниці відбору змушені ділити апартаменти з іншими дівчатами та бути на виду. Таль свого часу щастило на сусідок. Точніше, сусідкам не щастило з нею, бо пощади вони просили вже першого тижня. Ні, ну а нема чого влаштовувати їй підступи і намагатися робити гидоти! Справді: найкращий захист – це ретельно спланований напад, а вже щодо планування Тальяна багатьом могла би дати фору. Загалом, тільки сховавши, нарешті, злощасний артефакт (причину можливих майбутніх неприємностей), вона швидко переодяглася в належне вбрання і накинула мантію наставниці академії, щоб новоприбулі обраниці відразу побачили, хто тут хто, і не прийняли її за одну зі своїх. Нема чого з ними панібратствувати, хоча здружитися з деякими все ж таки корисно. Потрібно буде вибрати найпробивніших, які підімнуть під себе решту, щоб легше керувати всім цим потенційним гаремом.

– Герцог якраз зараз розмовляє з пані Кнолідж, і я, якщо чесно, вам не заздрю, – продовжив далі лер Ніколас.

– Я теж, – буркнула вона.

На губах чоловіка майнула посмішка.

– Ви інтригуєте мене все більше, леро Діманж, – він наблизився ще на крок.

– Н-невже? – вона занервувала сильніше.

– Безперечно. Мені ще більше захотілося дізнатися, що ж ви взяли в лавці кульгавого артефактора. На жаль, цікавість властива не тільки жінкам, – розвів руками він.