Глава 8 (1) від 25.06 (1)

– Гадаю, зараз нам це не знадобиться, – лер Ястридж плавно зняв з плечей Тальяни викладацьку мантію (що вона сама зробити не наважилася) і потоком магії відправив на найближчий стілець.

Дівчина була вдячна йому за цей жест. Їй самій не за статусом знімати формену накидку, потрібно відповідати ролі наставниці, але якщо вже кавалер, та ще той, який на короткій нозі з розпорядником відбору, побажав позбавитися цієї казенщини, то пані Кнолідж не посміє лаяти підлеглу за таке порушення. Ах, як приємно було знову відчути себе просто дівчиною, яка має провести кілька хвилин в обіймах приємного партнера та показати себе і своє вбрання у всій красі, а не манірним викладачем, який повинен дотримуватися суворих правил і норм та служити прикладом іншим.

Це як ковток свіжого повітря після задушливої ​​задухи правил і розпоряджень, що можна і чого не можна шановним наставницям королівської академії. Так, атмосфера в замку душила волелюбний і вільний дух Тальяни, обмежувала, саме тому вона мріяла якнайшвидше вирватися звідси і зажити власним життям. І барон... здається, він був із тих, хто теж не проти порушити правила, тому що лер Ніколас не міг не знати про це табу. Мельком глянувши на пані розпорядницю, Таль помітила її невдоволення подібною вільністю, але жінка не зробила спроб зупинити танцюючих, а це означає, що вона спасувала перед авторитетом дракона. От і чудово.

Дещо нерішуче поклавши долоню на плече чоловіка, Тальяна дозволила йому обплести рукою її талію. Так, давно вона не танцювала з партнером із плоті та крові, а не з ілюзією. Останній раз був на фінальному балі більше року тому, коли дівчина доклала неабияких зусиль, щоб утретє провалити відбір, і навмисне відтоптала кавалеру та потенційному нареченому всі ноги, а потім (зрозуміло, «цілком випадково») ще й ткнула ліктем у бік. А, хоча ні, тичок дістався іншому претенденту...