Глава 8 (4) від 27.06

– Я впевнений у тому, що пан розпорядник бажає оцінити всі сторони вашого танцювального таланту, – з бешкетним блиском в очах відгукнувся лускатий.

Діючи в унісон зі жвавою мелодією, яку заграли музичні артефакти, він закружляв дівчину по залу, вона тільки ногами встигала перебирати. При цьому, виконуючи танцювальні фігури, чоловік вище, ніж належало, підіймав її над підлогою, утримуючи за талію настільки легко і майже невагомо, що його силищі можна було тільки дивуватися. Так, це вам не придворний хлопак, а воїн, який навчений не лише магічному бою, а ще й звик тримати в руці немаленький такий меч, можливо, навіть дворучний.

Після швидкого танцю заграв повільний, і Ястридж ковзав по підлозі, рухаючись плавно і м'яко, показуючи партнерку герцогу з найкращих ракурсів. Тальяна ж, згадавши всі уроки, які їй свого часу давали наставниці, виявила чудеса гнучкості та граційності, перевершуючи саму себе. Ще ніколи вона не віддавалася танцю з такою запопадливістю, і все для того, щоб королівський бастард нарешті від неї відстав і припинив чіплятися. Хоча б відносно того, що стосується її танцювального мистецтва.

– Ви справді гарні та вправні, – нахилившись до вуха дівчини, прошепотів лер Ніколас.

І вона, ніби намагаючись довести, що так воно і є (а заразом і бажаючи відсунутись від дракона, що порушив її особистий простір), відхилилася назад, витончено прогнувшись у спині. Вийшло дуже гарно (не заіржавіла ще Тальяна!), навіть пані Лірой глянула схвально. А от пані Кнолідж чомусь підібгала губи. Ну і що їй не так, га? Таль зараз виконала цю фігуру, напевно, навіть краще, ніж вона сама зі своїм багаторічним досвідом. Невже все одно не догодила?

Барон усміхнувся дещо насмішкувато і притягнув дівчину знову, а вона знову відсторонилася при наступній фігурі.