Глава 14 (1) від 28.07

Поява Ястриджа миттєво розрядила обстановку. Він, наче ковток свіжого повітря, що увірвався в затхле приміщення, зруйнував атмосферу безвиході, дав надію на кращий результат. Присутність герцога більше не відчувалася так гостро і тяжко. Хоча… хто знає? Раптом цей драконище тільки погіршить ситуацію і підтримає свавілля друга, а не припинить?

– Навіть якщо ми проти, ти все одно вже приєднався, – буркнув бастард. – Я, якщо ти раптом не помітив, проводжу допит... і не тільки...

Він трохи послабив пута, але не відпустив дівчину, продовжуючи нависати. Косий погляд, який дракон з роздратуванням кинув на новоприбулого, ясно демонстрував, що йому завадили розважатися і перервали на найцікавішому.

– Рінгере, ну ти знову за своє?! – підняв очі вгору шатен. – Я все думав, що тут за шум-гам коїться, а це ти вкотре допитуєш леру Діманж. Ще не втомився, га? Дай дівчині виспатись, у неї трудовий день попереду.

– Дав би, і з превеликим задоволенням, якби наша юна наставниця сама не змусила прибігти весь викладацький склад, – невдоволено зауважив брюнет. – Тож не я це почав, але закінчу саме я.

Чесно кажучи, він був мав рацію. Якби ритуал пройшов тихо-мирно, Реністер не вдерся б зараз у кімнату і не почав удавати із себе великого дізнавача. Проте ритуал пройшов так, як пройшов (і добре, що хоча б так), тепер нічого не вдієш. Проте хоча б іншосвітянська сутність Тальяни знову під замком, бо якби герцог відчув ще й її...

– Що ще вона наробила? – лер Ніколас підійшов ближче. – Неправильно вдягла нічну сорочку? Чи не в той бік косу заплела?

– Не примушуй ситуацію виглядати безглуздо, і жартам тут не місце, – процідив герцог. – Он там, у казанку, наслідки невдалого експерименту, який, можливо, міг підірвати весь палац.

– Ну не перебільшуй, – Ястридж теж сунув носа в котел, скривився і помахом руки розвіяв залишки смердючого варева. Одразу стало легше дихати. – Ну що тут такого, зілля не вдалося. З ким не буває?! Що їй тепер, під вартою сидіти?

– Ніхто не змушував її магічити серед ночі і проводити небезпечні експерименти просто під носом у королівської родини! – вимовив бастард. – А якби трапилося щось серйозне та хтось постраждав?

– Але ж не постраждав, – шатен окинув поглядом кімнату. – Вибух був не такий вже й великий. Бачиш, навіть книжки із полиць не позлітали.

– Тут, у цій частині палацу, знаходяться драконячі обраниці. Мені що, треба тобі пояснювати, наскільки цінна кожна з них?! – магічна хватка чоловіка знову стала сильнішою, нагадуючи, що розслаблятися зарано. – А тому... я планую заборонити лері Діманж використовувати магію. Гадаю, після цього вона обережніше вплутуватиметься у всілякого роду авантюри і стане куди обачнішою. Оточуючі від цього лише виграють.

Що? Заборонити чаклувати? Та це все одно що руки вирвати! Що Тальяна зможе зробити без магії? Що протиставить примхливим і норовливим дівчатам, не кажучи вже про драконів-наречених, які, навіть незважаючи на статус наставниці, ні-ні та і заглядаються на неї саму?! Ні, він цього не зробить! Не зробить же?