( Не )правильний відбір для проклятого дракона. Книга 1

Глава 15 (1) від 31.07

Після магічних пут тіло боліло, але дівчина намагалася не звертати уваги на неприємні відчуття і спрямувала на себе хвилю простеньких зцілюючих чар, щоб зменшити наслідки беззаконня герцога. Клятий драконище! Зовсім уже берегів не відчуває. Що це за поводження з жінкою?! Навіть якщо вона потенційна підозрювана... Так, йому ідеально пасує роль дізнавача. Добре ще, що цей лускатий в академії лише у ролі наглядача та контролера, а не одного з наречених.

– Врахуйте, леро Тальяно, я більше не буду вам потурати, – герцог продовжував пропалювати її підозрілим поглядом. – Якщо виявиться, що замало нагляду лера Ястриджа, я з величезним задоволенням обдарую вас власною опікою, і от тоді ви відчуєте, що значить бути в узді.

«Не треба мені такого щастя!»

Ледве стримуючи роздратування, вона чинно його запевнила, що буде янголом. Чоловік на це лише скептично хмикнув, а в очах була впевненість, що Тальяна дуже скоро знову проштрафиться, і от тоді він на ній відіграється на повну. Чомусь навіть подумалося, що, можливо, Реністер сам організує цю можливість. Втім, зараз він вирішив відступити і подався до виходу, проте Ястридж його зупинив:

– Рінгере, так а що з лусочкою? Треба повернути її власнику.

– Хочеш узяти цю місію на себе? – герцог зупинився.

– Чому б і ні?! Адже в тебе і без того купа турбот...

– Що ж... – бастард трохи повагався, але потім вклав дзеркальну лусочку в руку друга. – Тоді з'ясуй заразом, яким чином дехто примудрився її втратити. Якщо, звичайно, він справді її втратив…

«Що означає «якщо він її втратив»? Не залишив же принц лусочку навмисно»? – одразу ж насторожилася Тальяна.

І знову виникла нав'язлива думка, що спадкоємець у такий спосіб хотів її покарати. Знав, що шукач Реністер виявить «втрату», от і... А що, гарний план! І самому руки бруднити не треба. Невже й справді розраховував, що герцог позбавить її магії чи зробить ще щось у такому ж дусі?

«Не втрачай здоровий глузд! Досить бачити в усьому каверзу», – обсмикнула вона себе.

Угу, легко сказати. Коли кожним необережним кроком (і навіть словом) ризикуєш вляпатись у серйозні неприємності, мимоволі підозрюватимеш усіх і кожного. І, цілком можливо, матимеш рацію.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше