( Не )правильний відбір для проклятого дракона. Книга 1

Глава 17 (3) від 09.08

Як не прикро, нездужання, що тривало більшу частину ранку, так і не минулося, хоча вже настав полудень. Їсти Таль зовсім не хотілося, тільки спати чи взагалі померти, проте вона чинно замикала процесію драконячих наречених, які напевно передчували, як зараз відтягнуться за обідом, бо готували у палаці просто чудово.

– Вам погано? – Ястридж, що виник, здавалося, з нізвідки, був сама проникливість.

– Так, трохи, – змушена була зізнатися дівчина, бо брехати було б просто безглуздо. – Напевно, через те, що пізно лягла і мало спала.

Чомусь вона не наважилася розповісти про нічне «покарання» (або просто тортури). Здавалося, це тільки їх із принцом таємниця, і посвячувати когось іншого в ці справи не слід.

– Тепер легше? – голос барона був надзвичайно м'який.

Тальяна навіть схаменутися не встигла, а дракон уже поклав руку їй на голову і пустив між пальців цілющі чари. До речі, дуже дієві чари. Ех, якби й Таль так уміла. Вкотре вона заслужено захопилася силою драконячої магії. А ще згадала дракончиків на піжамних штанях лера Ніколаса і мимоволі посміхнулася. І хоча зараз чоловік знову був одягнений у легкі обладунки і темно-коричневий плащ зі щитками на плечах, але його феєричне нічне вбрання постійно вставало перед очима.

– Бачу, вам справді стало краще, – констатував лускатий, мабуть, зрозумівши, про що думає співрозмовниця, яка безуспішно намагається придушити посмішку.

– Дівчата, здається, у нас нареченого крадуть... – долинуло звідкись ліворуч. Дівочий голос був незнайомий і до неприємного писклявий.

– Як на мене, ТАКОГО нехай забираюсь… – а от цю дівчину Тальяна впізнала: Іарина Бірідж власною зарозумілою персоною. – Простакуватий...

В одному цьому «простакуватий» звучало стільки зарозумілості, що на місці Ястриджа Тальяна неодмінно образилася б. Так, розбалувало сімейство Іарину, вона тепер мітить у найвищі кола і погребує якимось там бароном (та ще й молодшим сином). Їй графа чи герцога подавай, а то й самого кронпринца.

– Я б сказала «ніякий». Та й зуби скалить весь час, як божевільний, – підтримала її ще одна дівчина.

– От-от. Чоловік має бути серйозним і суворим. Як... як герцог Реністер... – захоплено додала чергова поплічниця Іарини.

Метнувши швидкий погляд у той бік, Таль помітила зграйку дівчат, які сьогодні від самого ранку оточували леру Бірідж як вірні піддані.

– О так. Сподіваюся, решта наречених такі ж, як пан герцог, – пролунало мрійливо від ще однієї обраниці. – Серйозні, мужні...

– І ненавидять бабську балаканину! – єхидно закінчила Ліора Грінрідж, не втримавшись і вставивши свої п'ять копійок. Схоже, ця рудоволоса бестія знову вирішила нарватися на конфлікт. Тепер до її ворогів, у яких числиться Лаіра Томсон зі своїм новоствореним фанклубом, додадуться поплічниці Іарини і, зрозуміло, вона сама.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше