Не пускайте близько до серця...

Ти – той, хто мені крила наростив

Ти – той, хто мені крила наростив,
Щоб я летіла разом із тобою,
За руку взяв і вже не відпустив –
Сказав: "Не бійся, бо тепер нас двоє!"

Летіла птаха й не дивилась вниз,
Уперше не обтяжена журбою,
Не били смутки, й страх мене не гриз,
Бо крила ті – нарощені любов'ю.

Ти – той, хто океан мені розкрив,
Щоб я пірнала сміло з головою
І не боялась, бо ти поруч плив,
Щоб захистить від бурі грозової.

Тремтіло серце й квітнула душа,
Було у нас на двох одне бажання.
Одна дорога і одна на двох межа –
Бо цей маршрут проклало нам кохання.

В очах моїх ти блиск намалював,
Зробивши наді мною небо світлим –
Здавалось, що весь світ подарував!
Ти – той!
Ти – став для мене цілим світом!

***
Люблю до тої стадії шаленості,
Коли ти замість кисню і води.
І я біжу без грані обережності,
Щоб впасти у обійми назавжди.

Тримай, і не давай мене образити,
Закрий собою і оберігай –
Закохану завжди так легко вразити
У саме серце. Але ти – не дай!

***

Теплом любові грійте ваші душі,
Даруйте квіти, пийте разом чай,
Забудьте про образи всі минувші –
Їх з карти пам'яті потрібно видалять.

В житті усі проблеми тимчасові,
І навіть, коли смуток ваш зроста –
Скажіть собі сто раз, що все чудово,
Щоб мозок згодом це запам'ятав.

Подобається

#2960 в Різне
#770 в Поезія
#8117 в Любовні романи
#1953 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 18.03.2023