Не пускайте близько до серця...

Навіщо жити з тим, кого не любите?

***
Навіщо жити з тим, кого не любите?
Не буде оскара за бездоганну роль,
Якою ви себе та інших губите,
І поруч все життя не ваш король...

Не ваше танго, й не по розміру вам туфлі,
Та, розтоптавши в танці, замалі –
Ви мовчки кроки робите наступні,
Хоча вже кровоточать мозолі.

Ви їх бинтуєте усмішко́ю щоранку,
Перекип'ячуєте знову кислий борщ,
І сонце виглядаєте на ґанку,
Хоча по стрісі рясно лупить дощ.

Він краплями змиває ночі спомин,
А душу тихо роз’їдає жаль,
І лише погляд – видасть її стогін,
Й приховану від всесвіту печаль.

Щоденна жертва у домашніх війнах,
Заради "треба" і любові до дітей –
Ненависні обíцянки й обійми...
А шлях – не той. І дім – не цей.

Життя летить, та сенс втрачається,
Невже терпіти легше , ніж піти?
А серце змучене вже розривається,
Від пройдених принижень гіркоти.

Не варто міряти всю глибину терпіння
Лиш кількістю своїх "набитих гуль"!
Змиритися чи вибрати прозріння?
Усе з нуля? Чи знову... все на нуль?

Подобається

#2958 в Різне
#770 в Поезія
#8137 в Любовні романи
#1958 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 18.03.2023