срочне включення?? (розділ 5)

СРОЧНЕ ВКЛЮЧЕННЯ!!!!

я прийшла і вчителька сказала, що в нас новенький.  всі дівчатка сразу почали дивитися в люстерця, як вони виглядають. я якщо чесно знала хто прийде і не переживала, адже знала це вже як місяць 🌚 і була цьому дуже даже рада. ми домовилися з Майком заздалегідь, що в школі робимо вигляд ніби незнайомі, щоб поглянути як на нього будуть реагувати мої однокласниці,

адже вони вважають мене тихою мишкою) адже вони гадають, що у мене немає Instagram.  наскільки я знаю, що в них в інсті і в більшость 1 к немає. і щоб не началися знущання чи ще щось в такому вигляді я замочую про мій інст.

так от повернимося до реального часу. пролунав дзвінок на урок і заходить Майк в клас за вчителькою. всі дівчатка начали посміхаться. від чого я засміялася і вчителька поглянула на мене запитальним поглядом.

вчителька придставила Майка. 

-сідай на любу парту. 
-ок
-Майкл сідай до мене!!! - Рената завжди вважала себе лідером класа і проти неї ніхто нічого не казав. 
-дякую, ні. я сюду на задню парту - Майк єхидно посміхнувся і пішов далі.

сів він прямо за мною. весь урок ми переписувалися з ним обговорюючи початок урока.

-Майкл і Лілія скільки можна гратися на телефоні?!-  різно закричав вчитель математики. від чого я аж піпідірвалася від несподіванки
-та чого ти підлітаєш ніби лунав дзвінок, щоб іти в їдальню. - поїхіднічав Майк, що вивело мене не на жарт. 
-тебе це не стосується, що мені і як робити! 
-лілія, ти як розмовляєш до новенького?! 
-як чули - я сьогодні вперше назамила вчителю. і до доповнення на емоціях я вибігла і грюкнула дверьми. 

від лиця Майка

-новенький наповни як тебе звати
-кхе кхе Майкл- я через силу сказав своє повне ім'я адже не звик до нього. 
-так от Майкл, піди наздожени Лі і вибачся. - я гадав , що Лі була не права
-чому?! вона ж не права
-так я розумію, але це вперше, що вона так себе веде, тому будь ласка вибачся) - вчитель мяко посміхнувся.

я згодився адже вчитель знає як вона веде себе на уроках, а я ні.

клас був на 3 поверсі обійшовши його я не знайшов Лі. Тому вирішив зателефонувати. як не дивно Лі взяла слухавку

-да
-а ти де? 
- в черкасах
-ахах, не смішно, кажи вже
- а тобі навіщо?
-тебе шукаю ніби то
-крутий, я на 1
-зараз буду, чикай мене у головного входу
-мг- я чув як невдоволено вона це сказала. тому зрозумів що справи купські.

прибігши я її обняв заді, що вона явно неочікувала, тому дала мені такого смачного ляща. бррр як вспомиеаю прям мурашки по тілі біжать

від лиця Лі 
 

-о ні вибач, але навіщо так лякати- Обоже він мене обійняв і за це я йому дала пощочину, це точно був перші і остіні обійми адже я все зіпсувала... 
- та ладно тобі. я не хтів тебе налякати.

після чого він мене обійняв я була вшоці, враз у мене начали літати метелики в животі це вже вкотре відбуваєттся за місяць.

так ми і повернулися без єдиного сказаного слова у клас.

пролунав дзвінок на перерву всі дівчата бідбігли до задньої парти і начили в Майка розпитувати все, що тільки можна . мене це заставило ревнувати. сама це зрозумівши проковтнула відчуття і сиділа далі спокійно за партою. 
 

після уроків я йшла додому і розповідала весь день на емоціях Мар'яні. від чого вона начала сміятися від болі в животі. 
ми прийшли до мене і зробивши попкорн сіли дивитися фільм. десь близько 9 Мар'яна пішла додому.

після чого мені написав Майк :
"привіт, ти не ображаєшся на мене?) "
"хммм, а за що? " ага так я йому зразу і сказала. 
"за сьогоднішній день в школі"
"трішки є"
"гаразд , тоді не плануй нічого на вихідний"
"ні, ні, ні, і ще раз ні. на вихідних у мене закінчується моє бузтурботне життя"
"в якому сенсі? "
"убирати буду"
"ааа, понів"

потім ми просто переписувалися ніочом це продовжувалося до дванадцятої години .

-ладно я вже дужеее, хочу спати. спокойной ночі
-окей, надобраніч.

я пішла прийняла душ та одігла піжаму
цього разу я обрала ось таку ( чорний топ з малюнком змії та штани в червоно-чорну клітинку)


пішовши у вітальню я побажала спокойной ночі брату і пішла в кімнату. 
 

як ви зрозуміли робити уроки це не моє, але українську, хімія та фізику я завжди роблю адже їх іноді не розумію, а остальні предмети не сильно так і люблю.