І нехай весь світ зачекає...

Глава 24:

Ці два тижні пролетіли зі скорістю світу. Сьогодні дуже важливий для мене день. Я дуже хвилююся.

Прокинулася я в одному з найкращих готелів нашого міста. Зараз наді мною чарує віжазист та стиліст. Дівчатка в іншому номері, але поряд зі мною Аня.

-Сонь, та заспокойся ти! І до того ж тобі не можна хвилюватися!
-А ти не хвилювалася?
-Ну звичайно, що хвилювалася, але не так як ти...
-Ну я не знаю, що зі мною- я була дуже розгублена, але щаслива.
-Ану зібралася, це один з найкращих днів в твоєму житті!- я їй посміхнулася.

Коли мій макіяж закінчили і зачіску теж, Аня взялася допомагати мені одягати сукню. Коли Аня затягувала корсет зайшли мої дружки з фотографом.

-Дівчата- я зробила паузу- від вас погляду не відірвати!- вони стояли в бірюзових платтях в підлогу, які підкреслювали їхню фігуру.
-А тепер подивися на себе в дзеркало, ти взагалі принцеса!

Тоді нас почав фотографувати фотограф і це було так весело.

-Ну все, а тепер їдемо?
-Угу

Я схопила свій букет та вийшла на вулицю де на нас чекав лімузин. До церемонії ми з Андріємо їдемо окремо. В машині гучно лунала музика тому ми з дівчатками підспівували наші улюблені треки.

Коли машина зупинилася переживання повернулося, але тоді Аня взяла мене за руку.
-Все сонце, заспокойся! Я поряд з тобою!!- я її обійняла та тут мій батько відчинив двері та подав мені руку. Дівчатка вийшли за мною слідом.

Зараз я під руку з батьком іду по червоній доріжці до Андрія. Шум води і виїзна музика дуже гарно поєднується. Поззаду мене йдуть мої дружки і ось ми з батьком зупиняємося, він мене цілує і передає Андрію. Я подивилася в такі люблячі очі і стала поряд з ним.

-Чи готовий ви Андрій взяти в законі дружини Софію?- він зжав міцніше мою руку.
-Так
-Чи готова ви Софія взяти в законні чоловіки Андрія?- я мимоволі глянула на Аню,а тоді в очі Андрію.
-Так- сказала впевнено я.
-Наданою мені владою, оголошую вас чоловіком та дружиною. Наречений можете поцілувати свою наречену.- він впився свої солодкими губами в мої, і це було наче вперше... Неначе ми стоїмо і це наш перший такий чутливий і пристрасний поцілунок. Так солодко і в той час бажано... Я забула про те що навкруги стільки гостей, зараз є тільки ВІН і Я.
-Я тебе кохаю!- прошепотіла я йому на вухо і легенько провела язичком. Я відчула як йому це сподобалось.
-І я тебе! Але зараз краще такого не робити, а то я можу і не стриматися.- ми обоє усміхнулися.

Ми одягнули один одному обручки і нас почали вітати друзі та рідні. Після привітань ми поїхали на фотосесію, а потім в ресторан.

Зараз ми будемо танцювати наш перший весільний танець. На вулиці дуже красиво сіло сонце і небо рожево-жовте. Повсюди розкидані димові шашки і ми кружляємо посеред них, а коли танець закінчується і ми цілуємося, починають стріляти салюти. Я стояла в обіймах свого коханого і насолоджувалася моментом.

Весілля ми гуляли, аж до 4 ранку. Коли ми приїхали додому я була дуже замучена.
-Андрій, ці всі кульки постав сюди- я тицнюла на кухню- а конверти на столі!
-Єс сер!

Коли я переодягнулася мені аж легше дихати стало. Андрій вже лежав і я лягнула біля нього.
-Андрій, ми тепер офіційно сім'я. Мені чесно не віриться...
-Ну тепер ми повноцінна сім'я. Я не уявляю свого життя без тебе, а скоро окрім тебе ще один сенс мого життя з'явиться. Наша донечка!
-В мене найкращий чоловік!- я його солодко поцілувала і ми в обіймах заснули.

 

 

Ну, що ж мої любі у вівторок вже епілог) Як ж швидко пролетів час, надавано тільки першу главу писала)❤️ Пишіть свої відгуки про книгу, буде дуже цікаво почитати)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше