Глава 1.

Ліза

         Всім привіт,мене звати Ліза,мені 17 років, сьогодні одна цифра поміняється і мені уже буде 18!))Мій любий тато замовив квитки у Туреччину,це буде найкращий День народження!!Ми нарешті усією родиною:я,мама,тато))Поїдемо на відпочинок)Я дуже щаслива)Я впевнена це буде незабутній День народження

-Лізо,швидко спускайся вниз!!,- це мій тато Анатолій Миколайович,зараз ми нарешті вирушимо в дорогу

-Тато,я уже йду!Мені залишилося тільки нафарбуватись!,- і я швидко беру в руки помаду і починаю мастити губи)

-Доню,не потрібно тобі фарбуватись,ти у мене й так справжня красуня!,-а це моя мати Ірина Володимирівна,це вона у мене справжня красуня,в неї дуже гарне довге русяве волосся,красиві карі очі,миле личко)Я її дуже сильно люблю!))

-Я вже йду мамо!!

Нарешті ми вирушили в дорогу ще трохи і ми будемо в Туреччині!!Ми дуже голосно підкрутили музику і підспівували!!Але із-за повороту показалась машина на шаленій швидкості!!Я відразу доторкнулася до татової руки щоб попередити про машину,але він не встиг зосередитись і через декілька секунд в нас врізається чорна машина,звук був жахливий,вікна з усіх сторін потріскались,я більше нічого не чула,останнє,що я почула це був крик мами і тиша...

Артур

Нарешті я уже вдома як голова болить,жах!! Сьогодні був чудовий вечір,День народження пройшов на ура!!Це видно по моєму стані,зараз я зовсім не можу піднятись з ліжка,сил зовсім немає(Це на мене звісно зовсім не схоже,хлопець Артур,красунчик,який нікого і нічого не боїться зараз лежить і здихає на ліжку!А все тому,що я не витримую як страждає моя мама,вона вже довгі роки страждає за татом який покинув нас ще коли я був зовсім маленьким,мама розповідала мені,що в них було велике кохання як у Хюррем і Сулеймана)Вона мені все відразу розповіла,не казала,що мій тато космонавт,агент під прикриттям як це роблять всі,а відразу всю правду.Вона каже,що іноді неможе на мене дивитись бо я нагадую їй тата,таке саме темне волосся,веснянки на обличчі тому я їх намагаюсь ретельно приховувати щоб не засмучувати маму.

-Артуру,синку,йди сюди!

Це вже моя мама кличе, потрібно швидко спробувати піднятись,чорт як тяжко,зовсім себе не впізнаю,башка болить так,що відчуття наче зараз помру!Так,пробуємо ще раз,руки на ширині плеч,трохи напрягаємось,піднімаємось, вийшло!Тепер руками відштовхуємося від края ліжка ііі,вийшло!!

-Мамо,привіт!Ти щось хотіла??

І тут я коло мами бачу низеньку,милу дівчину.

-Синку,познайомся це Ліза,вона донька Анатолія Миколайовича, пам'ятаєш я тобі про нього розповідала?)Ми з ним вирішили одружитися і відтепер Ліза буде твоєю сестрою))

Я довго на неї дивився,в неї було довге,руде волосся,зелені очі, маленький ніс,миле обличчя)Але зараз вона була сумною,сльози продовжували текти з її очей.Я був у шоці коли її побачив,я звісно хотів щоб мама знайшла собі чоловіка,але приводити сюди його доньку?!!Я не хочу!Мене влаштовувало життя удвох,тільки з нею.І вона виглядала сумною,наче їй моя мама щось зробила!Наче її силою сюди притягли,що їй не подобається наша компанія,нічого я зроблю так,що ти звідси швидко звалиш!Я тебе терпіти у своєму будинку не буду.