Епілог.

Ліза.

Наші батьки дуже зраділи цій новині,коли дізнались,що ми з Артуром разом!))) Тато мене звісно не хотів відпускати у Київ,хотів щоб я була завжди поруч із ним)) Я його розумію,але я пообіцяла,що буду завжди його навідувати)) І на весілля запрошу його самого першого!))) Олену я з часом полюбила,вона не така й погана як мені здалося першого разу,вона просто дуже сильно любить свого Артурчика і хвилювалась,що я маленька,мила дівчинка можу йому щось зробити) Але вона дуже зраділа коли дізналася,що він мені дуже сильно подобається))) І коли моя люба Олена дізналась про наше весілля))) вона в 7 годин ранку,розбудила мого тата,а його в такий час неможливо розбудити,але їй вдалося))) І вони вже були в нас))) І нарешті почалася підготовка до весілля!)))

-Олено,я дуже хвилююся,в мене зараз серце вистрибне,буде скакати тут і замість мене одружиться з Артуром або втече!

-Люба моя,не хвилюйся,усе буде добре)),- вона мене обійняла,дуже ніжно пригорнулв до себе і я трохи заспокоїлась))

-А ця сукня хороша?? Тобі подобаєтьсяґ?? Я ж хороший вибір зробила,так??

-Все чудово доню,сукня ідеальна)) Я навіть тобі трішки заздрю)) Ти будеш у мене чудовою невісткою)))

-Дякую тобі)),- і ми знову обійнялись))

-Доню,ти готова?? Твій наречений уже чекає)))

Наші обійми перервав тато,він був дуже гарний,біла сорочка,чорний костюм який йому дуже пасував)))

-Так готова)) Але моє серце ще не готове і душа моя місця собі не може знайти!

-Доню,мила моя не хвилюйся)) Усе буде дуже добре))) Якщо твоє серце обрало його і ти погодилась вийти за нього то все буде чудово)))

-Дякую таточку,я тебе дуже люблю)))

-І я тебе люблю доню)))

Ми нарешті вийшли з кімнати і тато повів мене до мого нареченого)))

Я дуже сильно хвилювалась,думала зараз як втрачу свідомість,тоді це точно буде незабутнє весілля)) І Артур взяв мене за руку і поцілував))

-Молоді люди,почекайте ще рано цілуватись!))

-Вибачте,просто не зміг стриматись))

-Артуре Миколайовичу,ви згодні взяти за дружину Єлизавету Анатоліївну?))

-Так))

-Добре)) Єлизавета Анатоліївна,ви згодні взяти за чоловіка Артура Миколайовича?))

-Ні..

-....

-Ні.... Я не можу поспішати.... Спершу повинен відповісти наречений))

-Мила моя,не лякай так мене)) Я уже відповів))

-Відповів?))

-Так,тепер твоя черга))

-Тоді так,я згодна))

-Чудово)) Тепер можете поцілувати один одного))

-Нарешті)))

Ми поцілувались і потім нас вітали з одруженням, навіть прийшов Влад з Ірою і теж привітали нас)))

У них все серйозно,вони теж мають скоро одружитись,я дуже щаслива за них)))

Артур мій любий чоловік, поцілував мене і моє хвилювання відразу і назавжди зникло)) Я впевнена,що ми будемо разом жити дуже довго і щасливо))) І ми відправились у нашу незабутню весільну подорож)))

Любі читачі,дякую вам за зірочки,мені дуже приємно!!))) Я спробую написати ще одну книгу,дуже надіюсь,що вам сподобається))) Чекаю вас у наступній історії)))

                      Кінець