2

Чому я ревную його до своєї найкращої подруги? Ні, я точно його не люблю. І то, яке кохання в 15?

Мої думки перебив дзвінок від мами:

-Доню, привіт.

-Привіт.

-Мені треба затриматися на роботі... Вечерю думаю ти приготуєш сама, я прийду десь опівночі.

-Добре... А...

-Ти щось хотіла?

-Та ні, нічого. Бувай.

Що? Я не сказала мамі що йду на вечірку? Не вірю, що так раптово люди змінюються.

Вирішую одягнути чорний комбез шортами, і на верх джинсовку, так як на вулиці холодно після дощу і взулась у кеди.

Беру ранець, кладу телефон і гаманець.

Пішла на зупинку, сіла у трамвай, який їде до центру.

Коли була в парку, то помітила Енні.

-Привіт! - гукала мені подруга.

-Ага.

-Шикарно виглядаєш.

-Дякую, ти теж.

Енні була одягненна у червону сукню до колін, яка облягала чудово їй по талії, на верх - стильна кофта.

-Енні, де ти сьогодні взагалі була? Я тебе шукала, тебе ніде не було!

-Ми з батьками їздили до тітки, яка живе на околиці міста. Вибач, що не попередила.

-А-а-а, ну тоді ясно. А де Крейз?

-Він буде нас чекати уже на вечірці. Поїхали?

-Ок. А скажи чесно.

-Що?

-У вас з Крейзом стосунки?

-Ні... - я помітила як подруга розгубилась.

Ми замовили таксі, вечірка мала відбутись за містом, на дачі Крейза.

Їхали не довго.

Уже було чутно музику, шум людей і мотоциклів.

-Крейз, привіт! - гукала Енні, як якась ідіотка.

-Не кричи, Енні! - насупилася я.

До нас підійшов Крейз, він обійняв Енні і лукавим поглядом глянув на мене.

Ми з Енні пішли до басейну, який знаходився надворі.

-Енні, у тебе стосунки з Крейзом?

-Стефані, навіщо ти так часто розпитуєш про нього?

-Дай спершу відповідь на моє запитання.

-Так! У нас з ним стосунки!

-Довго?

-Десь до двух тижнів.

-Ясно...

-Ти що образилась? Ти ж любиш Джейсона.

-Мені треба піти...

-Куди?

Я вирішила піти взяти якийсь напій. По дорозі помітила Джейсона який обіймав Хлою.

Ви б знали як мені було погано! Відчувати себе ганчіркою, в яку всі витирають ноги!

До мене підійшов Крейз.

-Стефані, нам треба поговорити. Пішли до мене в кімнату?

-Я з тобою більше НІКУДИ не піду!

-Стефані, будь хорошою дівчинкою.

-Навіщо мені йти з тобою?!

-Пішли.

-Ну ок, вмовив.

Ми піднялися наверх, кімната Крейза, а точніше його кімната на дачі, була просторою, все у синіх  хлопчачих тонах. Ми присіли на диван.

-Тобі Енні щось говорила? - запитав.

-Так. І знаєш, я прям дуже рада за вас!

-У нас з нею анічогісінько не має!

-І я повинна тобі вірити?

-Як хочеш.

-Ти сам сьогодні від мене пішов! Сказав що у тебе термінові справи, а потім через три хвилини до мене дзвонить Енні і каже що вона у тебе вдома! Що для тебе означав той наш поцілунок?

-Я кохаю тебе, і хочу аби ми були разом! 

-Та пішов ти! Недоумок!

Я гримнула дверима, пішла у ванну кімнату вмити обличчя.

Ввімкнула холодну воду, намочила обличчя - легше не стало.

Вирішила випити чогось міцного.

Помітила що хлопці п'ють коньяк.

Взяла собі склянку - ви б бачили їхні обличчя.

Випила три склянки, була п'яною. Все навкруги ніби пливло. Ноги не тримали, але я не здавалася, трималася.

Сиділа у вітальні. До мене підійшов Джейсон, я знаю що він ніколи не вживає алкоголю.

-З тобою все норм'? - запитав.

-Як бачи-иш.

-Стефані, ти що пила?

-Яке тобі діло? А?

-Давай-но я відвезу тебе додому.

-Н-і!

Джейсон взяв мене на руки і поніс на вулицю, викликав таксі, посадив мене і я поїхала додому.

На годиннику 23:54.

Скоро додому повернеться мама. Від мене тхнуло алкоголем, я відчинила вікна, прийняла холодний душ, аби прийти до тями - допоиогло. Напарфумила кімнату ароматизатором ванілі, лягла в ліжко і заснула в 00:23.

Розбудив набридливий звук будильника - 8:00.

Вимкнула. Пішла вмиватись і чистити зуби, помітила що мама вдома, спить. Переодягнулась у шкільний одяг, зупинилась на сарафані чорного кольору.

Залила хлоп'я молоком, налила в склянку чаю. Голова страшенно боліла. Випила мінеральної води і таблетку від головного болю.

Згадала про Лілю - не бачу сенсу йти до неї, всеодно з Джейсоном все ясно.

Було дуже важко згадати що було на тій клятій вечірці, пам'ятаю музику, голос Крейза і Енні, також Джейсона, алкоголь...

Помила посуд, взулась і пішла у школу. 

Середа мені не дуже усміхалася... Калюжі, болото...

В ліцеї зустрілись з Енні.

-О, привіт, Стефані. Де ти вчора була? Ти що поїхала з вечірки?

-Так, поїхала. Нудно було... - вирішила збрехати.

-Шкода. Ти пропустила все саме цікаве.

-Що саме?

-Пізніше розповім. Прийдеш сьогодні до Крейза? Ми будемо грати в гру "правда і дія", там ще буде Джейсон, Хлоя і багато інших... Ти прийдеш?

-Хм... Ок, я буду. Гаразд, мені треба до вчительки з правознавства.

-Йди.

***

Після уроків всі пішли до Крейза (*майже всі).

Ми сіли у вітальні, Крейз приніс бутербродів з червоною ікрою. 

-Ну що готові? - запитав він.

-Та-ак! - крикнули всі.

Я ніби непомітним поглядом дивилась на Джейсона, він помітив що я на нього витріщаюсь, мені стало ніяково і я вийшла у ванну кімнату.

-Стефані, тебе тільки чекали.

-То все, я вже тут. Починаймо.

Перше завдання випало Енні.

-Правда чи дія?