3

Темна ніч огорнула мою кімнату.

Я ніби відчувала ще чиюсь присутність, хоча впевненна, це від нервів і хвилювання.

Я прокинулась від кошмару. Мене кинуло в холодний піт, я встала, ввімкнула світло у кімнаті, ходила з місця на місце, не хотілося спати.

Глянула у вікно, яке виходить на кімнату Крейза, там було темно, певне спить.

Від думок відволік телефонний дзвінок.

-Привіт, Стефані. Не спиш? - це був Крейз.

-Привіт. Не сплю.

-Чому не спиться?

-Та, прокинулась від кошмару. Ввімкнула світло, не спиться і все. А тобі?

-Я побачив світло у твоїй кімнаті, вирішив подзвонити.

-Ясно. Крейз, я повинна тобі сказати дещо.

-Що?

-Ти зустрічаєшся з Енні?

-Так...

-Я щиро рада за вас. Давай тоді забудемо все що між нами було...

-Стефані, але ж... Добре, забудемо.

-Бувай.

-А... Бувай.

Вимкнула світло, лягла спати, заснула швидко.

На наступний ранок знову було все те саме що і вчора.

Я прокинулась, почистила зуби, одягнулась - все одноманітно. У двері хтось постукав, це прийшов Джейсон.

-Привіт, мала.

-Привіт.

-Підемо разом?

-Ок. Тільки взуюсь.

-Почекаю.

Я взула чорні кросівки і ми пішли.

-Стефані, давай сьогодні після уроків підемо кудись?

-Ну давай. А куди?

-У мене є заміський будинок, там басейн всередині. Може туди?

-Ну... ок.

-Ось і добре. Після школи зайду до тебе.

-Окей.

-Ну то пішли?

-Так, пішли.

Джейсон взяв мене за руку, і  ми пішли.  Я не почувалсь впевненою, на душі було неспокійно. Який ще заміський будинок? Ми там одні будемо? Басейн? Та навіщо?

-Привіт, Стефані. - уже в ліцеї привіталась Енні, дивлячись на мене і на Джейсона, ніби ми виглядали ідіотсько, - то ви... знову разом? - на обличчі подруги заграла широка посмішка, але Енні поводилась якось підозріло...

-Привіт. Так.

Джейсон глянув на мене:

-Ну ок, крихітко, бувай. - попрощався.

-Бувай. - він мене поцілував у щічку.

Я взяла рюкзак і пішла до парти.

-Стефані, ти мусиш розповісти мені все!

-Енні, справді?

-Та-ак!

-Ну то, ми знову разом. Він запропонував відновити наші стосунки.

-Ва-ау! Круто!

-А як у тебе справи з Крейзом?

-Все добре. Цілком.

-Я рада за вас.

-Спасибі. - це прозвучало ніби - то це її обов'язок дякувати.

Нарешті закінчились уроки, ненавиджу ходити в школу!

-Бейбі, то як пішли? - ми зустрілись з Джейсоном, як і він обіцяв.

-Пішли.

Ми заїхали до мене, я взяла купальник (*басейн так басейн), і ще деякі речі. Ми сіли у його машину, і помчали.

Заміський будинок справді був красивим, зелений газон, фонтан який бризкав водою, красивий сад, видно, його доглядають, ми уввійшли в будинок під мелодію пташок.

-Красиво...тут. - не втримлася я.

-Справді.

А сам будинок всередині був ще кращий, дизайн у темно горіховому стилі, великий камін який потріскував звуком вогню, дивани, стіл, величезна тераса.

Ми ввійшли в кімнату, там знаходився басейн. Джейсон почав роздягатися до плавок, і пішов свій фірмовий коктейль - хлопець вчився на бармена. Я пішла у вбиральню, аби переодягнутись у купальник бежевого кольору.

Ми стрибнули у воду, було неймовірно класно, бути з хлопцем в якого неймовірно закохана.

-Буде коктейль?

-Він алкогольний?

-Трішки є.

Ми взяли склянку, і випили.

Пройшло десь тридцять хвилин.

-Я вже покупалася. Думаю досить. Ми ще й випили.

-Ну ок, виходимо.

Ми поцілувались, він мене обіймав, було так добре з людиною, яку так любиш!

-Я закохався в тебе, Стефані!

-А я тебе ще більше кохаю після наших колишніх стосунків!

Я вдихнула його запах м'яти, у животі залоскотало, я не відчувала ткого ніколи! Ніколи!

***

Пройшло два тижні і три дні.

Наші стосунки розвивались доволі швидко. Ми кожну вільну хвилну проводили разом. Я часто не ночувала вдома, мама не помічала, бо завжди була зайнята роботою (*вона працює лікарем).

Я кайфувала від Джейсона! Від його запаху, від його голосу, від його пестощів. Я зрозуміла наскільки його кохаю, він поруч - це все що мені потрібно для щастя. Ми відвідували музеї, кафешки, ходили в кіно, на атракціони. Ходили на річку, смажили шашлики і картоплю, говорили ночами по телефону, в школі також проводили разом час. Я зрозуміла ЯК КОХАЮ ЙОГО. Я шаленіла від його погляду, Джейсон викликав у мене лоскотання в животі. Всі більше дивувались що ми разом.

Але один день перекреслив усі мої плани на майбутнє.

На календарі 25 травня.

На вулиці сонячна погода, я одягнула комбез шортами, і звичайно мої улюблені кеди. Наша всі шкільна компанія домовилась зустрітись у Крейза (*впринципі як і завжди, бо батьки Крейза на заробітках місяцями).

Всі сиділи на дивані, та смакували картоплею-фрі з кетчупом.

Всі лукаво дивились на Джейсона, ніби він просто зобов'язаний щось сказати.

-Джейсон! Кажи. - вигукнув хтось.

-Що? Джейсон, що ти маєш сказати? - я почала хвилюватись...

-Кхм. - він викашлявся, - Стефані, це було завданя...

-ЩО?! Яке ще завдання? - я помітила як всі почали тихо хихотіти, навіть Енні.

-Ми з тобою зустрічалися майже три тижні, я насправді тебе не люблю і ніколи не любив. Пам'ятаєш ми грали "правда чи дія", так ось, коли ти пішла додому, мені випала дія,  завдання було таким, аби я змусив тебе в мене закохатися. І у мене вийшло. - ось тепер всі вибухали сміхом, я глянула на Енні, навіть та сміялась З МЕНЕ.

Крейз підішов до Джейсона і дав йому в обличчя кулаком.