Неочікуване щастя

Глава 5.

Я почала спілкуватися з одним хлопцем. Його звали Артем. Він вищий від мене на пів голови і має хорошу статуру. Артем має карі очі і русяве волосся. Він дружелюбний, розумний, поміркований, вміє підтримати і розвесилити. Також він вміє захистити, і поруч з ним я почуваю себе щасливою.

 Ми довгий час дружили і за цей час він двічі пропонував мені зустрічатися, але я двічі відмовтла(через свій страх і те, що я привикла вважати його другом і не могла через це зізнатися собі, що він мені подобається). Та все таки це сталось(після того, як я його приревнувала до своєї знайомої). Я зрозуміла і прийняла свої почуття до нього і вирішила переступити через свої страхи і спробувати з ним зустрічатися. І на 3-тю його пропозицію я погодилася з ним зустрічатися(до речі ні разу про це не пошкудувала). 

Поруч з ним я відчула, що таке бути щасливою і що таке справді кохати і бути коханою. І хоч іноді ми сварилися , ми одразу ж мирилися і долали перешкоди ,завжди, разом.

Про Марка я давно вже забула і саме в цей час ми зустрілися. Це відбулося в магазині. Ми привітались і Марк спитав чи я справді його не любила і чи я щаслива. Я відповіла, що насправді він мені подобався, але  це була просто симпатія. А зараз я знайшла справжнє кохання і поруч зним я щаслива. Марк сказав що я йому теж подобалася і що він теж щасливий разом з Алісою. Ми попрощались і я пішла до коханого, який чекав мене на вулиці. Він як, завжди, поцілував мене, так як уміє тільки він, забрав у мене пакет і ми разом пішли додому.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше