Розділ 11

Коли ми сіли за стіл, моє хвилювання тільки збільшувалося. А якщо їм не сподобається, як я їм чи вони будуть вважати, що я багато їм. Джейс можливо відчув моє хвилювання,  тому що я відчула його підтримку. Він згайшов мою руку під столом і стиснув її. Мені стало спокійніше, а коли він встав і промовив:

-Вибачте нас, ми вийдемо ненадовго. - промовив хлопець рідним, подаючи мені руку. - Ходімо.

Ми вийшли з кімнати на кухню.

-З тобою все добре?

-Так. - я не хотіла розповідати йому. - Все добре.

-Я ж бачу що щось не так.

-А якщо вони мене не приймуть у своє коло?

-Ти жартуєш ти їм сподобалася.

-Сумніваюся.

-Давай на пряму запитаю?

-Ні. Ти що? Не можна.

-Слухай - підходить блище - головне те, що я тебе люблю все інше має невелике значення.

-Я теж тебе люблю.

Джейс поклав свою руку на мою щоку і поцілував. Він ніжний, але пристрасний. Його рука сповзла по тілу до талії і я опинилася на столі. Мені було дуже приємно відчувати такі рідні вуста від яких я просто млію. Його дотики підносили мене все вище і вище до небес. Я однією рукою опинилася в його прекрасній шевелюрі, а другу поклала на його плече. Він руками притискав мене блище до себе. Поцілунок ставав все пристраснішим. Я відчула як його рука під майкою торкається моєї шкіри. Я не могла стриматися і не хотіла відрускати його. Він плавно перейшов до моєї шиї і я відчула його переривчасте дихання на ній. Кожен його дотик був незабутнім. 

-Ви ще ... Ой вибачте. - промовила мати Джейса, і вибігла.

-І що тепер? - запитала я.

-Можемо піти в парк. - запропонував Джейс, коли допомогав мені злісти зі столу.

-Я не про це.

-Про маму не хвилюйся, вона в мене все розуміє.

-Сподіваюся, що мені нічо не буде за це.

-Ти ж нічого такого не зробила. До того ж це я винен. То що ідемо прогуляємося?

-Я не в настрої.

-Тоді залишається тільки піти спати.

-Стривай.

-Що?

-Я щойно згадала. Ти казав, що я можу прийти до тебе і почитати книги, але вони не тут. - сумно відповіла я.

-Взагалі то в мене є пару книг тут.

-Справді.

-Так. Пішли покажу.

Ми зайшли в кімнату, як я зрозуміла це була бібліотека. Вона була досить велика.

-Любов до книг я перейняв від мами. Це все її.

-Вона в тебе дуже класна.

-Я радий, що вона тобісподобалася.

-Я теж.

Він пішов в глиб полиць і підійшовши через пару хвилин до мене подав книгу.

-Ось. Тримай. Це моя і мамина улюблена книга.

Я подивилася на обкладинку і побачила надпис " Гордість і упередження ".

-Я теж дуже люблю цю книгу.

Ми пішли в кімнату Джейса і лягли на ліжко. Джейс обійняв мене і почав читати. Ми так лежали досить довго , ми змогли прочитати більше половини книги. Ми звісно мінялися. Я змінювала його, а він мене.

Найприємніше було відчувати його тепло, серцебиття. В циз обіймах я заснула.

Вранці я прокинулася від сонячних променів, які потрапляли до кімнати через розкриті штори. Обернувшись, я побачила його. Він був настільки милий, що я не могла відвести погляду від нього. Я доторкнулася до його обличчя, а він, відкривши очі, промовив:

-Не спиться.

-Ні.

-Ти така гарна вранці - і засміявся.

-Що смішного?

-Нічого.

-Я ж бачу, що тебе щось смішить.

-Все нормально.

Я встала з ліжка і пішла в ванну і побачила в дзеркалі гніздо на голові. 《То от чому він сміявся》подумала я. 

Я привела себе в порядок, прийняла водні процедури і вийшла з ванни. Джейса в кімнаті не було.

Я зійшла на кухню. Там всі снідали. За столом я побачила Джейса.

-Доброго ранку.

-Доброго. Сідай сонечко. Поснідай.

Я сіла біля Джейса і почала трапезу. В мене не було великого апетиту, тому весь час  колупалася в тарілці. 

-Чому ти не їси. Для народження здорової дитини потрібно здорова матуся. Тож їж. - промовила бабуся Джейса - Світлана. 

Я побачила як всі погляди перейшли на нас з Джейсом. Я не знала, що сказати тому просто промовчала. Після сніданку ми з Джейсом таки вирішили піти в парк.

Ми дуже довго гуляли, але почався дощ. Ми почали бігти, але до машини було далеко. Ми пішли під найблище дерево, щоб менше промокнути.

-Ти змерзла. Іди сюди. - промовив Джейс, приближаючи до мене.

Він обійняв мене. І я знову відчула рідне тепло.

-Сьогодні ввечері ми не будемо мати, що робити, то може підемо в якесь кафе чи наприклад в кіно. - запропонував хлопець.

-Я не знаю. Я не проти.

-От і добре. Підемо в кафе, а потім в кіно. - Він підійшов до мене і поцілував. - Ти найкраща.

Вечір пройшов добре. Ми провели час дуже весело. Спочатку ми пішли в кафе за містом. Там я спробувала млинці з кленовим сиропом. Вони були такі солодкі, що я не могла відірватися від них. Після кафе ми пішли в кіно. Фільм Джейс обрав ціквий, а точніше ужаси. Були такі моменти ( страшні ), що я, не думаючи, обертала голову до нього, а він сміявся, а я починала його лоскотати.

Повернувшись додому ми навіть не сідали вечеряти. Я прийняла водні процедури і лягла на ліжко. Джейс пішов у ванну. Коли він вийшов то був тільки в шортах. Він був такий класний. Його прес так і заставляв дивитися тільки на нього.

-Подобається? - запитав хлопець, побачивши що я витріщаюся на нього.

-Ти про що? - промовила я і повернулася до телефону.

-Ну ти ... - промовив хлопець і ляг біля мене.

-Хто я?

-Хочеш дізнатися?

-Так.

-Ти моя крихітка.

-Я не тоя крихітка.

-Тобто?

-Отак. Я не можу бути твоєю тому що ти мій.

-Невже. 

Після цих слів він почав мене лоскотати.

-Припини.

-Скажи, що ти моя

-Ні.

-Тоді терпи.

-Ну будь ласочка. - я не могла втримати сміх. Я з дитинства не могла втриматися від лоскоту. Це моє слабке місце.

-Скажи.

-Гаразд. Гаразд. Я твоя. Тільки припини.

Він справді зупинився. Він дивився на мене і в один момент поцілував. Я відповіла йому на поцілунок. Його руки опинилися на моїй талії. Його руки були дуже холодними і через це я вигнула спину і опинилася ще блище до нього. Поцілунки ставали пристраснішими і заходили все далі і далі. Його поцілунки перейшли на шию. Я відчувала таке задоволення. Я зняла з нього майку. Його шкіра була така приємна на дотик. Потім він зняв з мене футболку.