2

-Котик прокидайся нам пора збиратися в школу .

-Мам, ну ще трохи будь ласка-сказав Гріша сонним голосом.

-Вставай, сніданок готовий.

-Обіцяю, що встану якщо ти приготуєш сирники.

-У тебе п'ять хвилин для того щоб встати заправити своє ліжко . А на кухні тебе вже чекають твої улюблені сирники.

Встаю з ліжка і йду на вихід з кімнати, але перш я заглянула в дзеркало яке висить на шафі в кімнаті сина. Гриша швидко встав з ліжка і почав його застеляти .

За сирники ми готові продати свою душу, ось що вони з нами роблять.

-Мамуля, а після школи ми можемо піти ще раз погуляти в парк як вчора- Гріша намагається залізти на високе доросле крісло, тим самим довівши , що він гідний сидіти по дорослому.

-Не буду нічого обіцяти, тому що не знаю до якої години мене затримають на роботі. Якщо що тебе забере дядько Максим і ти пробудеш трохи в нього.А потім я тебе заберу. -Не люблю давати обіцянки дитині коли не знаю я їх виконаю.

Нещодавно ми періехали жити в Київ, спасибі братові за те, що він нам дуже допоміг.Він знайшов мені роботу і квартиру не далеко від свого будинку.

Зараз я працюю в компанії Com ROM і тут також мені допоміг брат. 

Прийняли на роботу мене без питань так як мій брат дружить з генеральним директором.

-Мам може в вихідний підемо в зоопарк?

-Незнаю.Йди мийся і чисти зубки.

Не вірю що син так швидко росте ще не так давно я тримала його на руках, а зараз він вже майже дорослий і робить все сам.

Поки син пішов робити свої справи я швидко перемиваю весь посуд і розкладаю сушитися. За той час поки Гріша одівається я маю час щоб привести себе в порядок, бо сьогодні до нас приїжджають майбутні партнери з Германіі. Тому ми з ними повинні підписати контракт і я там повинна бути .Тому що я працюю перекладачем в цій фірмі.

Одіваюся я за дрескод компанії тобто класичну спідницю-олівець і білу блузку з не великим воротніком .Наношу на обличчя легкий макіяж і все. Беру сумочку і контракт який я мала перевести , і йду до сина в кімнату.

-Синок ти вже все? -Питаю його я перед тим як зайти в його кімнату.

-Так вже всьо.Я вже йду почекай мене в коридорі.-Кричить мені він.

-Добре я тебе чекаю.

Іду в коридор знаходжу мої улюблені чорні підбори і одіваю іх. В них я така висока. Поки я ще поправляю себе Гріша виходить зі своєї кімнати.

-Мам я готовий-повідомляє він мене и одягає свої кросівки.

-Молодець! -Хвалю я його.

Всю дорогу до школи син весь час мені щось розповідав, як тріскачка.

Відводжу його в клас і дізнаюся, що потрібно здати гроші на похід в дільфінарій. Віддаю потрібну суму і вирушаю на роботу.

Будівля де знаходиться компанія дуже велика, тридцять шість поверхів. Шість останніх займає наша компання. По дорозі я вирішила зайти в моє улюблене кафе і взяти там кави.

Добре,що парковка у нас велика і є де поставити мою невелику машину.

Я вийшла з машини і взяла свою каву, раптом на стоянку заїзджає дуже дорога машина, і з неї виходить чоловік в дорогому костюмі.

Він мені когось нагадує.

Ні, це не він, не може такого бути.