Несказанне лишилось несказанним

А завтра - Новий рік!

А завтра – Новий рік!

 

Передноворічна суєта охопила місто. Всюди продаються звичні  новорічні атрибути: ялинки, іграшки, різноманітні салюти, петарди, сувеніри. А від запаху мандаринів аж в голові паморочиться – стільки їх привезли на всі ринки, у магазини, навіть на вуличних лотках їх дуже багато, як і всіх інших фруктів. Здавалося б, і настрій повинен бути святково-піднесеним. Та куди там? На вулиці – сіро і темно: ні тобі сонечка, ні снігу. А хмари все накопичуються, згущуються, заповнюють собою весь простір між небом і землею. І ця сірість і вогкість огортає тебе, переповнює по вінця смутком і невдоволенням. І ніби щось важке і тривожне нависає над землею, над містом, над людьми, заповзає в душу, перегортає спомини і відшукує в них лиш щось сіре, погане, сумне… І тут починається дощ! Дрібні краплі, мов сльозинки, падають з неба, все густішає їх потік і стає суцільною сірою стіною в твоєму сьогоденні.

Та різкий подих вітру ніби невдоволено пронизує цю стіну, мчить верховіттями дерев, опускається вихором до землі, пронизує тебе аж до кісточок і знову злітає вгору. І ніби від помаху чарівної палички дощова стіна стає менш густою, не такою насиченою і де-не-де між краплями дощу з’являються білі плями. Їх кількість все зростає і небо аж ніби світлішає, піднімається, день розвидняється. А на землю все більше і більше надлітає білих і ніжних красунечок-сніжинок. Спершу вони тануть, так і не долетівши до землі. Але їх надлітає так багато швидким безупинним потоком, що зовсім скоро пожухла трава, дерева і кущі, будинки і автомобілі покриваються ще несміливою, та все ж білосніжною ковдрою. Ще трішки – і вже на землі під ногами простелилася чарівна снігова доріжка.

І день стає таким світлим і гарним. І забувається всі незгоди і проблеми. І тобі здається, що нічого сірого й поганого навіть не було. Бо ж завтра – Новий рік! І новий день! І нове життя! І здійснення всіх мрій і побажань, втілення всіх задумів, які не вдалося здійснити в році уже минулому. І ти твердо знаєш – все буде добре! Бо ж все погане залишилося там, у році старому, і прикрите білим-білим таким довгоочікуваним снігом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше