Несказанне лишилось несказанним

Туман

Туман

 

І знову новий день вривається в твоє повсякдення, розбурхує буденність сизим туманом за вікном, неповторністю і невимовністю свого буття. Виходиш з теплого затишного дому назустріч новим справам, проблемам, тривогам і радощам.

Вранішня прохолода бризкає тобі в обличчя, огортає з голови до ніг свіжістю і недоторканістю нового дня, наповнює вщент відчуттям новизни і казковості. І все це – просто туман! Туман - надмінний, всеперемагаючий, неосяжний… Сизий туман стелиться по землі, огортає всіх і все навколо, заповнює собою весь простір. І за туманом нічого не видно: ні будинків навкруги, ні людські постаті, які виринають і зникають у цьому казковому молочному мареві. Навіть віти дерев видаються тобі казковими чудовиськами, які намагаються доторкнутися до тебе, несподівано виринувши з сизого мороку.

Виходиш на дорогу – і тут казкові чудеса продовжуються. Ось автівка викотилася з туману, загадково розсікаючи молочний простір своїми вогнями. А ось і твій автобус між туманами приплив на зупинку.

 

 

Вмощуєшся якнайзручніше біля вікна і продовжуєш свою ранкову подорож, яка з сірої

повсякденності враз стала чарівною і казковою завдяки сизим глибоким туманам.

 Раптом на думку спливають кадри з старого дитячого мультфільму з твого дитинства, і ти явно бачиш перед собою їжачка в тумані, який пливе на великій рибині в гості до ведмедика. І ти сам відчуваєш себе цим їжачком. І тобі здається, що ти вже їдеш не на роботу, де все так звично і буденно, що аж прикро від цієї сірості й правильності, а пливеш кудись у далеку невідому незбагненну і неочікувану казку…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше