Розділ 10. Відпрацювання

У розкладі на сьогодні були тільки лекції і жодного практичного заняття, що було Валерії на руку. Після розмови з Ольшанським настрій у неї був вкрай розбурханий. Не хотілося посилювати цю схвильованість ще й двійками, які на практичних заняттях поки неминучі через повну відсутність знань.

Першою парою була лекція з «Магічних аномалій». Валерія пам'ятала, що читає цей курс брат ректора, іменований студентами Лютим. І, схоже, цю лютість їй належало відчути просто зараз на власному досвіді, тому що через розмови з Ольшанським вона спізнювалася. Але хвилювалася Валерія не за себе, а за Тересу, разом з якою вони жвавим підтюпцем прямували в аудиторію. Компанійська староста не пішла на пару одна — дочекалася підопічну, і тепер гнів Тоцького-молодшого може бути спрямований і на неї.

На щастя, Лютий теж запізнювався. Валерія і Тереса встигли зайняти місця за однією з парт, перш ніж викладач увійшов в аудиторію. Що сказати — на вигляд не такий вже й лютий. Високий, бадьорий. Обличчя живе, погляд уважний. Валерія чекала, що він виявиться брюнетом з темними очима. Але Ентоні був набагато світліший за брата, що не заважало йому виглядати харизматично. Це у них, мабуть, сімейне. Цікаво, тут, в академії, всі викладачі такі молоді та привабливі? Що з земним ВНЗ Валерії не так? Там наймолодшому професору було глибоко за шістдесят.

Ентоні оголосив тему лекції — магічні аномалії на місцевості. Як виявилося, у кожної ділянки земної поверхні є якийсь магічний фон. Найчастіше він нейтральний, тобто, простіше кажучи, ніякий. Однак існують місця, де магічний фон позитивний. Перебування в таких місцях дуже корисне. На жаль, їх у князівстві зовсім мало — вони використовуються для будівництва лікарень та санаторіїв.

Однак є місця, де, навпаки, магічний фон негативний. У такі краї краще не потикатися. Там простіше простого підхопити хворобу, або, того гірше, психічний розлад. У подібних місцях часто трапляється масовий мор тварин, а люди, певна річ, на таких ділянках не селяться.

Ентоні розповідав все це так захоплено, що Валерія і не помітила, як сама захопилася, і вже щосили строчила конспект. До слова, чорнильниця їй не знадобилася. Виявилося, що пера для письма, які видав комендант, прекрасно працюють і без вмочування в чорнило. Вона так і не зрозуміла як — мабуть, застосована якась магічна хитрість. А чорнильниці і чорнило використовуються тут, лише коли необхідно підписати важливі документи.

Тоцький-молодший продовжував — далі стало ще цікавіше. Виявляється, в князівстві є місця з аномальним магічним фоном. Він не позитивний і не негативний — він сильно викривлений. Такі місця небезпечні, але в той же час, вони дивовижні. Там відбуваються настільки незвичайні явища, трапляються такі несподівані речі, що навіть досвідчені маги дивуються і не можуть всього пояснити.

— За тиждень у нас запланована навчальна екскурсія в одне з таких місць — на озеро Уйгелі... — повідомив Ентоні.

Лекційним залом прокотився радісний гул. У Тереси теж очі загорілися.

— Ти й не уявляєш... там таке... — шепнула вона.

Валерія не уявляла, але інтерес розгорівся неабиякий.

— ...проте поїдуть туди лише ті студенти, які здадуть усі поточні заліки на відмінно, — закінчив фразу Тоцький-молодший.

От дідько! Виходить, Валерії поїздка не світить? Їй би хоч на трійки здати.

— Що-небудь придумаємо, — пообіцяла Тереса, вгадавши хід думок підопічної.

На великій перерві староста, прихопивши з собою Валерію, вирушила до ректора.

— Хочу поговорити про включення тебе в нашу турнірну команду.

Валерія знала, для чого потрібен цей похід. Склад команд був уже затверджений. Щоб додати нового учасника, потрібен дозвіл адміністрації.

— Почекай мене тут, — Тереса зупинилася біля дверей кабінету. — Краще я сама.

Спасибі їй — двері вона прикрила нещільно, і Валерія чула всю розмову, яка вийшла напруженою. А хіба з Тоцьким можна інакше? Він і чути не хотів про те, щоб Валерія брала участь у турнірі, мотивуючи відмову відсутністю у неї досвіду. Але Тереса була наполегливою.

— Хіба участь у турнірі — це не найкращий спосіб набути досвіду? — поставила вона ректора в глухий кут його ж аргументом. — І до того ж, першій групі ви дозволили включити в команду навіть двієчника Уршула, за яким відрахування плаче.

Тереса як завжди не вибирала у висловлюваннях обхідних шляхів. Казала все прямо і в лоб.

— У Валерії непогашена двійка за поведінку, — знайшов Тоцький ще одну причину причепитися.

— Ну то й що? Вона її погасить, — запевнила Тереса.

— Ось коли погасить, тоді і поговоримо.

Може, Тоцький сподівався, що після цих його слів Тереса відчепиться? Ні, вона — тертий калач, їй потрібне було більш точне формулювання.

— Я правильно зрозуміла, що після погашення двійки, Валерія в команді?

Але відповіді чомусь не було. Розмова несподівано перервалася. За кілька секунд Тереса вийшла з кабінету. Вигляд у неї був задоволений.

— Я не чула, що він тобі відповів на останнє запитання, — запитала Валерія, коли вони відійшли вбік.