Глава 2. Ранок

Гучне відлуння протяжного дзвінка рознеслось по всій квартирі. Андрій ледве змусив себе спросоння підвестися на ноги після довгого нічного прибирання. Йому ще пощастило, що посеред ночі до нього завітала в гості кохана дівчина, яка із завзятістю взялася до роботи в бажанні допомогти у боротьбі із водною стихією.

Чоловік насилу перетягнув своє втомлене тіло до дверей. Варто було йому побачити на порозі вранішню гостю, як він розгублено посміхнувся:

— Мамо? А що ти тут робиш? — хаотичні думки істерично складалися у логічне припущення, але розум вперто протестував визнавати істину.

— І тобі добрий ранок, синку, — обличчя моложавої жінки демонструвало багато емоцій, але аж ніяк не щирість світлого побажання. — Зустрічне питання. Що ти тут робиш?

— Та ми ж наче вже кілька років тут з Сергієм живемо, — Андрій намагався привітно посміхатися матері, але суворий погляд змусив його знітитися.

— Добре, — ласкавий голос в ранковій тиші прозвучав особливо загрозливо, — я додам трохи деталей до свого питання. Що ти зараз тут робиш, якщо годину тому вже мав бути на вокзалі та зустріти нас з батьком?

— Сьогодні? — він задумливо почухав потилицю, не приховуючи вихору емоцій.

— Так, сьогодні, — загрозливо спокійний тон матері почав викликати в Андрія несвідомий страх за наслідки.

— Вибач, будь ласка, — він винувато і приречено схилив голову, розуміючи, що мить докорів треба просто пережити.

— Не хвилюйся, ми дорослі люди. Ми швидко впорались, — жіночка жестом попрохала сина посунутись вбік і пропустити її нарешті у квартиру, — із думкою, що виростили невдячних синів. Сергій вдома? — вона розмірено й поважно пройшлася довгим коридором та зупинилась навпроти дверей ванної кімнати.

До коридору обережно визирнула одягнена у тонку нічну сорочку кохана Андрія Марія.

— А це, як я розумію, причина, через яку ти не знайшов часу на рідних батьків, — жінка скосила незлий, але роздратований погляд на вже знайому дівчину, та майже привітно кивнула. Вона відкрила дерев’яні двері й на мить зазирнула до ванної кімнати. Побачені нею розвішані ганчірки та відклеєні у коридорі шпалери додали розуміння в очах: — А це, я так розумію, друга причина.

Жінка розвернулась та впевнено попрямувала до кімнати Сергія. Андрій згадав про те, що в кімнаті може виявитися зовсім інша людина лише в мить, коли його мати вже смикнула дверну ручку на себе. В глибині душі миттєво зародилася і померла надія на те, що Ярина могла прокинутися раніше за інших та піти геть. Проте витягнуте обличчя матері яскраво заперечило можливість цього варіанту.

Нетверезий Сергій після успішного укладення договору повернувся додому під ранок. Докладаючи чимало зусиль високий чоловік скинув свої речі та одяг на спинку крісла, після чого вклався на край свого ліжка, навіть не збираючись його розстеляти. Можливо, на фоні свідомості зародилися певні сумніви, коли Сергію випадково вдалося намацати ковдру, яку він одразу ж натягнув на себе у спробі зігрітися, але алкоголь у крові зробив свою справу.

Гучна поява жінки розбудила Ярину і Сергія за хвилину до того, як відчинилися двері у кімнату. Сонні чоловік і дівчина обмінялись здивованими поглядами, після чого обидва вклалися на спину і з нещирою цікавістю почали вивчати стелю.

Варто було матері чоловіків увірватися в кімнату, як її обличчя здивовано витягнулося:

— Не може бути. Ти завів собі дівчину?

Сергій піднявся на ліктях і скосив на жінку примружений погляд:

— Мамо, все не так, як ти думаєш, — незворушний вираз обличчя Сергія не видавав жодної емоції, але всі присутні давно достеменно знали, що це лише вдала маска.

— Ти напівголий лежиш з дівчиною в одному ліжку, — в очах нежданої гості промайнули іскорки. — Розкажи мені, як я маю думати.

З-за спини жінки виглянули зацікавлені Андрій і Марія, яких Сергій миттєво окинув невдоволеним поглядом. Він одразу запідозрив свого брата у сприянні появи цієї дурної ситуації.

— Я не знаю, як таке могло трапитися, — процідив крізь зуби чоловік. — Я впевнений, цьому має бути логічне пояснення.

— А це вже в тебе від батька, — втомлено похитала головою мати. — Гаразд, хлопці. Чекаю на вас на кухні для сімейної наради.

— Хіба ти приїхала не через день народження тітоньки Ганни? — розгублено поцікавився Андрій, повертаючи до себе увагу матері.

— Через нього, — жінка окинула його суворим поглядом. Від Сергія вона давно вже не чекала нічого хорошого, а ось проступок вічно правильного і зібраного Андрія її не на жарт зачепив. — Але, окрім цього, мені ще є про що з вами поговорити. Це стосується вашої сестри. Чекаю на вас двох одягнених на кухні, — вона скосила на похмуру Ярину невдоволений погляд і знову похитала головою. — Ходімо. Не будемо заважати їм одягатися.

— А мені можна було завадити це зробити? — ображено пробурмотів Андрій, але все ж послухався слів матері й залишив Сергія наодинці з дівчиною.

Ярина неголосно зітхнула і потерла перенісся:

— То вас ще й більш як двоє? Всесвіту безперечно загрожує небезпека. Якщо ще й сестра ваша сюди переїде… Мабуть, треба продавати квартиру від гріха подалі.