Ельза

Ох.. Сьогодні у мене починається п'ятий курс навчання. Я вирішила одягнути ніжнорожеву сукню з білим квітковим принтом і таки же самим білим ремінцем на талії і білий рюкзачок.

Швидко одягнувшись я вибігла з орендованої квартирки і попрямувала до університету.

Як тільки я приїхала, орендувала невеличку однокімнатну квартиру на околиці міста. Але вчора ввечері мені подзвонила господиня і попросила виїхати, оскільки через тиждень приїде її син і мені сьогодні потрібно шукати нову квартиру.

По дорозі до університету, я вирішила купити собі кави. Зайшовши до кав'ярні я попрямувала до барної стійки, де знаходився барист:
- Доброго дня! Зробіть мені будь ласка з собою лате, - привітавшись з баристом попросила його.
- Добре. Вам з собою чи ні ? 
- З собою, дякую,- відповіла я.
Почекавши три хвилини барист приніс мені запаковане лате в красивому стаканчику.
- Дякую за каву. До побачення!!! - подякувавши я вибігла з кав'ярні.

Я йшла, на ходу п'ючи каву і не помітила, як влетіла у щось тверде.

Підняла очі і побачила пару карих злих очей. Опустила очі на його білосніжну сорочку і побачила величезну пляму. І тут до мене звернувся його голос з легкою хрипотою : 
- Довго будеш витріщатися?

- Може вибачешся?
- Чого це я маю вибачатися? 

- Ти ж сам не дивився куди і на кого йдеш!- відповіла йому таким же тоном.
- Це ти так пила каву, що порозливала! Криворука!
Не чекала, що він почне мене ображати, але я не дам себе образити. Я вилила залишки лате йому в обличчя. Хай знає, що дівчат не можна ображати. Сподіваюся ми з ним більше не побачимось.