Незабуте кохання

Ельза


Після закінчення пар, ми з Анною вирішили прогулятися біля міського озера. Я йшла в роздумах і Анна замітила про зміни мого настрою.
- Що сталося, Ельзо?
- Все добре, просто задумалася?
- Про що? Про мого брата?- запитала Анна сміючись.
- Чого це я маю про нього думати?- обурилася я.
- Не ображайся, я просто спитала. Як ти познайомилася з моїм братом?

Спогади:

Я йшла, на ходу п'ючи каву і не помітила, як влетіла у щось тверде.
Підняла очі і побачила пару карих злих очей. Опустила очі на його білосніжну сорочку і побачила величезну пляму. І тут до мене звернувся його голос з легкою хрипотою : 
- Довго будеш витріщатися? Може вибачешся?
- Чого це я маю вибачатися? Ти ж сам не дивився куди і на кого йдеш!- відповіла йому таким же тоном.
- Це ти так пила каву, що порозливала! Криворука!
Не чекала, що він почне мене ображати, але я не дам себе образити. Я вилила залишки лате йому в обличчя. Хай знає, що дівчат не можна ображати. Сподіваюся ми з ним більше не побачимось.

- Ну ти даєш, подруго!- з захопленням сказала Анна.
- Я думала, ти будеш мене засуджувати?
- Чому?
- Бо ти його сестра?
- Я рада, що ти не дала себе в образу.
- Мені б твій оптимізм.- зітхнула я.
- Все буде добре.- заспокоїла мене Анна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше