Інквізиція. Книга перша.

Дванадцятий розділ

   Коли Соломон з напарником і монах з ковалем увійшли до просторого приміщення, там вже чекали на них заступник Магістра ордену тамплієрів, пара кардиналів та лицарі. 

- Ваша поведінка була недопустимою, - розпочав заступник, - Ви піддали небезпеці найбільш цінний артефакт, що наразі знаходиться у нашому розпорядженні і без нашого відома скористалися ним, що є крайнє небезпечним вчинком. Тому ви будете відлучені від керівництва процесом відбору новобранців у лави інквізиції, так як не справилися зі своїми прямими обов’язками - а, саме, за наглядом і дотриманням  рівних прав під час відбору всіх бажаючих, виключно на конкурсній основі. Покаранням буде повне позбавлення вас всіх привілеїв і зарплатні строком на один рік, за який ви будете знову доводити нам свою спроможність працювати на орден. Посвячені, що були допущені до Причастя всупереч конкурсу, мають скласти присягу ордену і папі негайно, або будуть страчені, так як ми несемо повну відповідальність за їх наступні дії, оскільки ми наділили їх силою, яка не може залишатися без постійного контролю.

   Після коротких відповідей і погодження на вступ до інквізиції від Фабіана з Вінсентом, до заступника звернувся кардинал Граціані:

- Вважаю більш ніж справедливим направити новообраних до Рейнсвальду, що за Бріксеном. Таким чином вони зможуть загладити свою провину і довести ділом серйозність своїх намірів. 

- Я проти, - заперечив Соломон, - Це нерозумно, посилати двох недосвідчених інквізиторів одних так далеко без підтримки. Тим більше, це відлюдне поселення в горах.

- Там немає нічого складного, просто потрібно допомогти місцевому наміснику, Джованні Бруно, що зараз терпить певні незручності і не завжди встигає, проте сумлінно старається, вчасно відправити данину в казну церкви, - настояв кардинал.

- Але, враховуючи відсутність комтурій тамплієрів в тому районі, я вважаю це небезпечним варіантом для першого завдання, - парирував Соломон.

- Місцеві самі прекрасно справляються з усіма викликами, тим більше, якщо їм на допомогу прибудуть двоє інквізиторів. Нам потрібно тримати постійний зв’язок з такими районами, задля непоширення нечисті серед праведного люду, - додав Граціані.

- Якщо вони прекрасно справляються самі, то для чого туди слати інквізиторів? - поцікавився Гедеон.

   Наступила мовчанка, яку перервав заступник Магістра:

- Най їдуть. Бог їм в поміч. Таким чином вони дійсно зможуть “загладити” свою провину перед орденом, а підготовка завжди має йти нерозривно з практикою.

   Кардинал із задоволеним обличчям поглянув на Соломона, після чого Еспозіто із Ферраном покинули кімнату, а всі присутні стали обговорювати інші питання. 

---

   Більше тижня проводилися приготування до їх від’їзду. Соломон за день до цього викликав їх окремо до себе. Разом з ним їх зустрів Гедеон.

- Що ж, ви, без сумніву, готові приступити до роботи, але, все ж, хотів би застерегти вас від надміру ризикованих ситуацій. Тримайтеся завжди разом і пам’ятайте, що з підтримкою грамотного екзорциста, ніякий вампір не зможе справитися з перевертнем. Тим більше, якщо екзорцистом являється дуже здібний монах, що дбає про свою духовну силу та дотримується посту і целібату. Тому я від себе особисто, хотів би подарувати Фабіану іменного срібного меча. Срібло хоч і не вбиває демонів, проте значно ослаблює їх. 

   Далі слово взяв Гедеон, що також мав подарунок для Вінсента:

- Це мої перші наручі, подаровані мені наставником, преподобним Маннергеймом. Вони кріпляться на спеціальному поясі, що розширюється при перетворенні і мають срібні вставки на кігтях. З ними потрібно бути дуже обережними, так як вони, якщо забути переставити їх на інший бік, будуть контактувати напряму із тілом перевертня, таким чином ослаблюючи його. 

Гедеон підніс пояс і вручив його Вінсенту зі словами:

- Чесно кажучи, ти був єдиним з новоприбулих, з ким мені було цікаво тренуватися та проводити дружні спаринги. Головне - не забувай, що міць перевертня, це лише похідна твоєї власної сили і спритності, а тому не лінуйся постійно над нею працювати.

   Також старший екзорцист передав монаху спеціальний кулон:

- Всі люди наділені душею і якщо вбити вампіра, тобто демона, що заволодів тілом, душа нещасного вивільниться. З одного боку, несправедливо затримувати її ще тут, але най пробачать нам жертви, що припустилися такого нечестивого способу життя, та нерозумно відпускати душу на суд, вона може ще “попрацювати” на нас ослабивши противника. Це звичайний кулон Галанте, першого екзорциста, що запримітив таку можливість. Душі, виснажені демоном, першим ділом після звільнення, кидаються на демонів задля помсти, але вже через день вони мають предстати перед Страшним Судом, а тому довго допомагати не зможуть. 

   Подякувавши за все отримане, “молоді” інквізитори поцікавилися більше самим завданням.

- Як правило, - уточнив Соломон, - Там, на місці, все вам роз’яснять. Можливо це буде якась потвора, що навідується щоночі до поселень, або звір в лісі. Проте, також не забувайте, що ви маєте подбати про вчасне надходження зборів до казни, з якої вам буде зараз виділено певну суму на провіант і закупівлю пари хороших коней. 

- А в кого саме ми маємо уточнити наше завдання? - запитав Фабіан.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше