Глава 10

Любі мої, як Вам історія? Подобається? Якщо так, то чекаю ваших коментарів! Як я казала, це невеличка історія, десь35-40 сторінок, тому скоро завершення, думаю у п'ятницю буде заключна частина. Сподіваюсь, Вам сподобається ❤️❤️❤️

Данило
Я не знаю навіщо це роблю, ніби щось керує мною. Звісно, що тітка не була задоволена тим, що я не сказав про майбутнє одруження. Але тут і правди ніби як і немає,а ніби і є. Коротше, не знаю, що буде, але відчуваю буде щось,бо пройти перевірку моєї тітоньки не змогла ще ні одна дівчина. Складалося таке відчуття, що ніхто не зможе розтопити її крижане серце. Я дуже вдячний Кірі, що вона все ж таки змогла знайти в собі сили і не відмовила. Ось ще кілька хвилин і ми будемо біля заміського будинку Ірини Леонідівни - моєї рідної тітки, яка стала мені і мамою і татом.
- Даню, щось я так переживаю, - з думок мене висмикнула Кіра. Ох, знала би ти, що робиться у мене на душі. Просто кішки шкребуть, вже сотню разів пошкодував про те, що роблю.
- Не хвилюйся, я з тобою, -  і міцно стискаю її руку.
- Знаєш, за ці кілька тижнів моє життя перевернулося з ніг на голову. У мене з'явився наречений, в універі в університеті перевелася на заочне і тепер є керівником солідної компанії. Таке хіба у казках буває.
Я зупинив машину, подушечками пальців підняв похнюплене обличчя Кіри і подивився у її бездоганні очі.
- Кіро, я готовий дарувати казку тобі кожен день, - і ніжно цілую її в губи, - ми, до речі, приїхали.
Тітка зустріла нас холодним поглядом і ним же сверлила весь вечір. Перевіряла Кіру як тільки могла, але моя дівчинка терпіла і як виявилося недарма. Вже за кілька годин спілкування дві найближчі мені жінки про щось мило воркували. Я аж здивувався, що тітка отак розтанула. 
- Яка я рада за Вас, діти. Данечко, нарешті ти знайшов собі достойну дівчину. Коли ви плануєте весілля? 
- Ну, тьотю, ми навіть ще не думали над цим. 
- Так, не думали, - підтримала розгублена Кіра. 
- А я вже подумала. За тиждень у вас весілля і за цей час я маю познайомитися з твоїми батьками Кіро.

Кіра
Підготовка до весілля йшла повним ходом. Ірина Леонідівна вже встигла знайти спільну мову з моїми батьками, як виявилося, людям їх віку є про що поговорити. Натомість я ж все більше і більше нервувала ближче до Дня "Х". Купа організаторів, декораторів і все в тому дусі. Ми з Данею вирішили відсвяткувати у вузькому сімейному колі, але зате гучно. І ось післязавтра у нас весілля. За ці дні Ерік встиг обірвати мені всі телефони, щоб розказати яка я хвойда і підстилка. Навіть своїх батьків підключив. Я спочатку Данилу не казала, але він випадково побачив як телефонував Ерік, підняв слухавку і пішло поїхало. Ох, що тоді було. Спочатку на горіхи отримав Ерік, бо мій наречений одразу поїхав до нього розбиратися, а вже потім сварилися ми, бо я бачиш-но змовчала. Ну так, змовчала, бо не хотіла скандалу, який врешті-решт таки був.