47

Втомлені, але не позбавленні завзяття, ввечері всі зібралися біля вогнища, яке розпалили на подвір’ї біля замку. Під зорями, в ароматному шлейфі легкого нічного вітерцю. Сиділи розслаблено, вільно міркуючи, закутавшись у пледи, розлігшись на ламзаках, вмостившись у крісла-качалки.

– А що як усі ті нібито наукові відкриття за останні років 400–500, були переробкою старих відомих знань, переходом на викривлену картину світу з метою централізації влади і створення системи рабства? – міркував Кріт. – Наприклад, Галілео змушували зректися поглядів про кулевидну землю, бо придумали теорію пласкої землі. Хотіли ввести народ в оману, щоб не літали в космос, як предки, щоб деградували. І мусили підкріпити цю теорію словами видатного вченого, але не вийшло. Галілео не створював, а утримував старі, правдиві погляди. За непокору й постраждав. Перед ув’язненням сказав про землю: «А все-таки вона крутиться».

– Цікава думка, – мовила Гелена.

– Можливо, – сказав Прокуратор. – Можливо, нас навмисне довго відводили десь убік. При цьому зберігали справжні знання для себе.

– Так, – погодилась Мира. – Людям, які не мають власної пам’яті,  можна що завгодно розказати. Наше знання обмежене нашим досвідом, баченням світу і вірою. А кому ми віримо? Тим, хто вважає себе експертом, або кому надане таке право. А історія вже й сьогодні переписується на наших очах.

– Так, ми можемо чогось не знати, не мати достовірних джерел і архівів, – сказала Гелена. – Але ми всі інтуїтивно відчуваємо, що щось нам не так розказують. Причому в нас у всіх є зв'язок з інфополем. І ми всі можемо діставати звідти інформацію про наше минуле, наприклад. Я не можу сказати, що я суперпрошарена і суперзнавець. Але в мене, наприклад, досить потужно розвинута та частина духовного розуму (російською «разума»), що дає змогу занурюватися в ту тонку матерію, пов’язану з інфополем. Я занурювалася в тему нашого минулого, завдяки чому тренувалася та частина мого тонкого розуму, що дає змогу налаштовуватися на ті вібрації, ті коливання, які випромінюють саме ті ділянки інфополя, що відповідають за тему минулого. Так, я не розумніша за багатьох інших. Але на те ми й різні, щоб, ніби мозаїку, складати наші зусилля за талантами. Я вмію видобувати ідею і образ з інфополя, хтось володіє більш матеріальною частиною розуму і відтак вміє зодягати ідею у фактаж і аргументацію, ще інші люди більш талановиті у вузько направленій спеціалізації, вміють осмислити ті чи інші ідеї та аргументи з погляду фахових знань. Та й взагалі, що таке знання? Це накопичена сукупність спостережень і досвіду, сплетених в єдине наукове тло логічними зв’язками, висновками, осмисленням.

– Це точно, – погодилася Мира.

– Коли думаєш на якусь тему, то можна отримати правдиві відповіді, – додала Гелена. – Але думати треба по-дитячому, з вірою, трепетом, надією пізнання.

– Цікаво, що існує вислів «незапам’ятні часи», – міркував Кріт. – Адже вся історія – про ті часи, які вже не на пам’яті нас і наших предків. Це все легко переписати і перебрехати. Якщо сучасність перебріхують… коли живі свідки.

– Це все відбувається на наших очах, – мовив Семихрамов. – Невидимий диригент розігрує свою симфонію…

– На жаль, більшість про це навіть не думають, – міркував Осіріс. – Сучасні люди дуже горді, цинічні, дивляться на речі і явища з погордою «ми все знаємо і все вміємо», летячи на гребні цивілізації, яку не будують, а просто використовують. Все знають, є інтернет, нічого до коренів не цікавить. А забери в них ґаджети, блага, досягнення – ким вони лишаться? Інваліди в своїх уміннях і здатності жити як індивіди, без залежності від цієї системи. Примножувати, а не скорочувати. Немовлята розумом, як казав Солону єгипетський жрець.

– Але ж і багато вже стали задумуватися – завдяки тому ж інтернету і поширенню знань, – зауважив Невидимий. – А про приховування правди, хочу додати. Мій знайомий працював у канадському університеті. Спілкувався з хлопцями-археологами. Вони розповідали по секрету про те, як нав’язують ту чи іншу теорію, що не має взагалі нічого спільного з фактами. За будь-яку спробу незгоди – позбавлення фінансування або вигнання з професії. Жорсткий контроль і цензура. Незалежна думка не проб’ється ніяк узагалі.

– Так, знання часто стають ключем до всього, – сказав Асан Асанич. –  Головний трофей, який не можна просто так віддати плебсу. США вели війну в Іраку за артефакти, які знайшов Саддам Хусейн. З Давнього Вавилону. Вони зразу пішли в музей Багдада. І знайшли: ДНК (код зміни ДНК) і ключі від порталу, від космічної енергії, від Вавилонської вежі (чим вона є?). Ящик з чимось важким (4 сильні солдати несли). Стів Кейл, генерал, говорив: «Ми отримали механізм контролю джерела енергії, що активує те, що відомо як Вавилонська вежа». І цю інфу реально можна знайти. Друге діло, що подається вона як теорія змови.

– Ну так, усе вже колись було, як казав Екклезіаст, – відзначив Кріт. – І в тому числі технології, які ми ще тільки освоюємо заново.

– Так, так, і казки – не казки насправді, – погодився Міша. – Ємеля і піч, що запрограмована на веління-команди. Шапка-невидимка, чарівна паличка, скатертина самобранка – матеріалізація заданих продуктів, або телепортація їх звідусіль на скатертину, дзеркальце-правдомовець, чоботи-скороходи, килим-літак, яблучко на тарілочці – ці всі казкові ґаджети, які збереглися в пам’яті людей як щось чарівне, бо вони вже не могли такого створити.

– А ще в них були геніально-прості технології, – сказав Невидимий. – Наприклад, співаюча кам’яна статуя. Промінь потрапляв на спеціально оброблену поверхню каменю, як лазерний промінь на диск, і активував «звукові доріжки», змушуючи статую грати мелодією арфи.