Розділ 23. Возз'єднання

ВОЗЗ’ЄДНАННЯ

«Я не зазнавав невдач. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють».

Томас Едісон

– Ти глянь, вони швидше за нас впоралися…

Астра замислено дивилася у вікно, коли сказала це. Вона вловила сигнал несподівано. Він поступив із закинутої станції, і наскільки вона пам’ятала маршрути усіх груп, цей сигнал належав Лорі.

– Хто уже? – одразу ж запитала Лілі.

– Тимофф, Лора та Павло.

Лілі чомусь зітхнула. Мабуть, вона сподівалася, що це група Левика… Взагалі, їй хотілося вже якнайскоріше об’єднатися з іншими. Нехай вже вони спекаються цих переслідувачів, здихаються зайвих підозр, заплутають їх і вирушать спокійнесенько до Марти. А тоді визначать, хто серед Верховних зрадник і все, кінець.

Якби ж то все було так просто…

У двері раптово постукали. Міка побігла відчиняти.

– Доставка піци! – пролунав дзвінкий голос, а тоді почувся глухий удар.

– Ми не замовляли ніякої піци, – холодно мовила Міка, стряхуючи руку. На порозі валявся дебелий чоловік.

– А ви всі такі… могутні тут? – шоковано запитала Лілі, починаючи побоюватися тутешніх дівчат.

А тоді підбігла Астра. З-за воріт виглянуло ще кілька плечистих чоловіків, які одразу ж побігли до дверей. А тоді заявилася і жінка у костюмі.

– Ну-ну, чому ж ви такі грубі, – протягнула вона. – Прийміть гостей, як треба.

– Ще чого, – буркнула Міка. – У цих місцях заведено проганяти непроханих гостей.

– Таким… грубим способом? – незнайомка скептично глянула на чоловіка, що був у відключці.

– Ціль виправдовує будь-які методи, – Міка лукаво вишкірилася і хотіла вже захлопнути двері, але жінка їх притримала.

– У мене є кілька питань, – промовила вона суворо. – Але не до тебе, дівчинко, а до поважної Верховної Астри. Мені потрібна Книга ясновидиці.

– А може, Книга якраз у дівчинки? – припустив один із чоловіків.

– Що? – вона глянула на нього, а тоді гучно розсміялася. – Ой, не мели дурниць! Щоб таку важливу Книгу та й доручили малій? Голова не настільки дурний.

Лілі ледь стримувалася, аби зберігати холоднокровність, як те робили Астра та Міка. Але не засміятися було дуже важко. Виявляється, дурним був далеко не Голова, ці люди самі пошилися в дурні, коли так наївно сподівалися знайти Книгу в Астри.

– Книги ясновидиці у мене немає, – спокійно заявила Астра. – Якщо бажаєте, можете обшукати мене.

– Уперед, – скомандувала жінка. – І дім також обшукайте.

– Будь ласка, – ввічливо мовила Астра. – От тільки нічого ви там не знайдете. І Книгу забирати ви також не маєте права… ці дії незаконні.

– Наразі немає Голови, який би слідкував за нашими діями. І Сенат нічого зараз не може зробити, думки розділені навпіл і там панує хаос… нікому услідкувати тепер за нами.

– Що є, те є, – зітхнула Астра. – Тепер ви наштовхнули мене на думку навідатися у Сенат, аби скликати усіх Верховних.

– Нового Голову ви довго шукатимете, – жінка хитро посміхнулася. – І я впевнена, наш бос займе його місце. Він там доволі впливова особа…

– Ми його зупинимо.

Незнайомка голосно розсміялася.

– Не думаю, що ви здатні. Ви ж навіть не знаєте, хто це, чи не так? Він зможе переконати більшість стати на його бік, а тоді займе найвпливовішу у нашому світі позицію – він стане новим Головою. І тоді ваша трійця не зможе ніщо йому поставити на противагу. Та й скоріше за все… він прибере вас. Або знайде спосіб… аби ви стали пліч-о-пліч з ним.

– Ти в своєму розумі?! Такого не станеться. Ніколи.

– Упевнена? Насправді, ця людина просто майстер шантажу… і він завжди досягає своїх цілей. Адже правильно зазначила твоя мала – ціль виправдовує будь-які методи.

На останок жінка лукаво усміхнулася. Чоловіки повернулися, повідомивши, що нічого особливого не знайшли. А тоді вони пішли геть… але Астра залишилася геть у паршивому настрої, хоч усе склалося так, як вона планувала.

– Треба буде терміново завітати у палац… – пробурмотіла вона до себе.

– Що? – перепитала Міка.

– Після того, як закінчимо те, що планували, я повернуся у Головний палац, щоб уладнати справи. Думаю, і Тимофф, і Шезел погодяться зі мною.

Була здогадка, що Голова міг залишити якісь вказівки після своєї смерті… він не міг ось так просто усе залишити. Та й відчувала Астра, що серед Верховних зараз зростає напруга, тож треба буде владнати усе, що там наколотили.

Хто знає, на що здатен той зрадник. Від слів тієї жінки стало не по собі, Астра почала хвилюватися. Чи зможуть вони тепер усе владнати? Голова був єдиним, хто міг зібрати до купи усіх Верховних… а що буде тепер? Чи зможуть вони зібрати сили, чи зможуть вони працювати разом, щоб виявити і подолати зрадника?

Адже він зробить усе, щоб посіяти розбрат серед Верховних і завадити їхній спільній роботі. Разом вони то сильні… але коли кожен сам за себе, усі починають заважати одне одному, починається хаос. А саме цього і прагне він.