Розділ 17

На Діанин телефон прийшло нове повідомлення. Вона радо підскочила з ліжка, сподіваючись, що то написав Віктор. Але ні, це не Вік. Повідомлення було від Дані.

«У мене завтра вихідний (нарешті). Зустрінемось?»

Діана зітхнула. Під час усього турне Даня надсилав їй щодня ледь не по тисячі фото та відео. За цей місяць вони дуже зблизилися, хоча й жодного разу не бачилися. І ось, він пропонує зустрітися. Насправді це хороша ідея. Бо купи есемесок не замінять спілкування в живу. Їй було цікаво, чи змінився Даня у спілкуванні з нею, як змінився у листування.

«Де і коли? У мене ж тренування та робота», ‒ друкує Діана.

«А давай у тій книгарні-кав’ярні, як тоді перед концертом. У тебе ж тренування закінчуються о тринадцятій, так?»

Мить подумавши, Діана друкує відповідь:

«Я згодна»

Вона відкладає телефон. Вона подумала, що Віктор сказав, що вже визначився з музикою для довільної програми. На запитання: «А що обрав?», хитро посміхнувся та сказав: «Ти 100% знаєш цю пісню». Діана, скільки пісень не називала, вгадати не могла. Віктор мовчав, як партизан. Та і ще й попросив, щоб вона не приходила на його тренування, і не була присутня на контрольних прокатах у вересні. Вона дивувалася все більше. Тепер вони зустрічалися лише тоді, коли Діана йшла на тренування, а Віктор повертався з нього чи навпаки.

Тому перспектива побачитися з Данею її порадувала. Діана була щаслива, що у неї з’явилися нові друзі.

Уранці дівчина швидко зібралася на тренування. На шляху до спорткомплексу вона думала, що пора б уже обрати музику для довільної програми. Вік сказав, що вже все вирішив. Софія здається, теж. А вона ще досі думає. Та й постановка нової програми займає набагато більше часу.

Діана відкрила плейліст. Тут у неї було все: і класика, і сучасні, і купа саундтреків з різних фільмів, поп-музика, рок… Але нічого з цього вона не бачила у комбінації з «Реквіємом». Хоча ні… Мить подумавши, вона ввімкнула «Sarabande Suite (Aeternae)» у виконанні Globus. Тиха мелодія відразу полилася з навушників. Як же ця пісня їй сподобалася, коли Діана почула її вперше. Вона тоді місяць слухала її на повторі, аж доки не з’явилася ще якась пісня, у яку дівчина до нестями закохалася.

«А ось це вже цікаво», - подумала Дівчина, шукаючи в інтернеті текст пісні.

«Забудь

Усі цінності минулих епох.

Ой, втрата мрійників,

Знайшли надію

У долині обіцянок.»

Так… Саме цю пісню вона використає на довільну програму.

***

Діана виїхала на лід. Зараз сьома ранку, та людей майже немає. Вона зробила декілька стрибків, як до неї під’їхала Олена Вікторівна.

‒ Діано, може вже обереш музику для довільної? – каже вона, дивлячись на ученицю з-під лоба.

‒ Я вже обрала, ‒ відповідає Діана, шукаючи музику в телефоні. Вона вмикає ту «Sarabande Suite (Aeternae)». Олена Вікторівна уважно слухає.

‒ Ти впевнена? – запитує тренер.

‒ Так же, як і у «Реквіємі».

‒ З тобою марно сперечатись, я права?

‒ Я не збираюся змінювати музику. Або така, або ніяка інша.

Олена Вікторівна звикла до такої поведінки учениці. Вона знала, що та вперта, але такої впертості вона ще ніколи не бачила. Раніше з нею можна було поговорити, та дівчина обирала іншу музику, а цього разу Діана така наполеглива, що страшно уявити, що буде на наступний сезон, коли у неї щось не вийде з цими програмами.

‒ Її ще треба порізати.

‒ Поріжемо, ‒ каже Олена Вікторівна. – То як ти бачиш цю програму?

Діана полегшено зітхнула, увімкнула музику на всю гучність. Це було найкраще запитання, яке могла поставити Олена Вікторівна. Вона не проти цієї пісні!

Дівчина почала кататися. Вона ще не думала над тим, які елементи включить до цієї програми (окрім акселя у чотири оберти). Але зараз вона каталася так, як відчувала. Без квадів, звісно, бо пам’ятала, яку реакцію ці стрибки викликали у тренера. Головне зараз – показати що вона хоч приблизно бачить у довільній.

‒ Я от дивлюсь на всі твої попередні програми, ‒ каже Олена Вікторівна після того, як Діана завершила імпровізацію, ‒ та розумію, що ми їх ставили не так. Взагалі не так. Бо відчуваєш музику по-іншому. У тебе є свій характерний почерк. Тепер ми будемо ставити програми спираючись саме на твій стиль.

***

Даня чекав на Діану. Дівчина запізнювалася вже на п’ять хвилин. Він зважав на це. Вона ж не їздить на власному авто! Співак довго думав, чи розповідати їй про те, що сталася у турне, про те, як він двічі був на павутинці від смерті? Чи розповідати дівчині про травлю у шоу-бізнесі?

Тут Діана буквально влетіла у кав’ярню, і навіть велика спортивна сумка не заважала їй виглядати веселою, легкою та ніжною.

‒ Привіт, ‒ вітається Даня. Діана посміхається. Дані відразу стає краще.

‒ Привіт. Довго чекав?

‒ Та ні. Я сам щойно прийшов.

Діана сідає навпроти Дані. Вона дивиться йому в очі, наче намагається там щось відшукати. Дивиться, та не може впізнати його очей. Виснажені. Під очима – синці, що Даня їх невдало замаскував тональним кремом. Бліде обличчя. Як же він схуд! Та Даня сам на себе не схожий!

‒ Що з тобою? – запитує Діана, коли Даня повернувся з кавою.

‒ Про що ти? ‒ відповідає запитанням на запитання хлопець, відпиваючи ковток кави.

- Ти змінився. Ти не був таким до турне, - стурбовано каже Діана.

‒ Про що ти? – відповідає Даня, вдаючи, що не розуміє її.

‒ Не роби з мене дурочку. Ти виглядиш інакше. Що це за замазані синці, Даню?

Співак зітхає. Як вона це може розуміти все без слів? Він не може сказати їй правду! І вона не має дізнатися її за будь-яку ціну! Бо тоді ж взагалі з розуму зійде, а їй не можна! Скоро ж змагання!

‒ Розумієш, ‒ каже Даня, мить помовчавши. – Моя робота дуже нервова… У мене в планах дуже багато проєктів… Не все встигаю… За день не сідаю… Часу немає навіть поїсти…