''обманчивий''

10частина (Крок і все)

-(Майк)М...

-(Тріс)Міа,тримай пасту з м'ясним соусом.

-(Міа)Дуже дякую.

Все,я забула, прощо я говорила з Майком.Довгий час я неїла нормальної їжі і тепер вот ,це рай.

-(Майк)Смачного

-(Міа)Дякую.

-(Джон)Я тут до вас підсяду,що ви тут робите?

-(Міа)Та нічого такого,чекаєм поки долетимо.

Пізніше до нас підійшли Джон ,Том та Тріс лишивши літак на автопілоті.І все більше взнали одне про одного.Щось пробували веселитись та це виходило,всі сміялись ,розказували смішні анекдоти,історії.Це за тягнулось на довго поки Джон не заговорив.

-(Джон)Майк ,а що там у вас з Тріс?

Всі замовчали... А думки мої "щооо?всмислі у вас з Тріс"

-(Майк)Не зрозумів?

-(Джон)Ну ти поняв прощо.

Майк відійшов з Джономв бік щось поговорили та вернулись.

Значить у Майка є щось скривати від нас ,а може і від мене ,хотя хто я для нього просто завдання.

(Пі пі пі)

Після піщання Джон підірвався з місця ,та розбирався ,що таке.

-(Джон)Майк!ми вже на місці потрібно діяти вже,який твій план?!

-(Майк)ааа,ее,всі вдягайте парашути вже .

-(Тріс)Но Майк.

-(Майк)без но.Вже!Джон направ літак в сторону гір.

Була невелика паніка,но всі потім згруповано, зробили все тещо ,що повинні були зробити але було одне ,но парашута на мене не хватило.

-(Майк)стрибаєм всі за містом ,на західну частину

-(Майк) Тріс,стрибай!

-(Майк)дальше Джон!

-(Майк)Том ,пішов!

-(Міа)Майк , зачекай на мене не хватило парашута.

-(Майк)Як так?хмм.Ходи сюда 

Він на дів на мене страховку яка була без парашута .Причепивши мене до себе.Пару раз пошарпав, перевіряючи чи міцно тримається.

-(Майк)Міа,ти повинна зробити крок вперед з літака .

-(Міа)я?но..но

-(Майк)Міа довірся мені ,внас часу мало ,давай!

Після слів Майка я думала десь секунду,но для мене це була вічність "йти чи не йти".Но подумавши ,що буде якщо я цього не зроблю.Я великий вдох,закрила очі і зробила крок вперед.

Літак полетів прямо в гори ,а ми падали з дуже великою швидкістю,наближались до певної висоти на землею.Майк різко потягнув з шнурок і нас сильно відтягнуло назад .Парашут відкрився,аж легше на душі стало.

-(Майк)Міа,ти це бачиш?Яка тут красота!

Відкривши очі,я "оніміла" від красоти наскільки тіт красиво .Гори припорошені снігом ,заді гір було вогняні кольори заходу сонця,небо ,таке відчуття ,що загорілось.Всюди присипаний сніг.Ці моменти були без цінні.Я насолоджувалась спускавшис. З парашута до землі.Майк мовчав також.Но я бачила в його очах ,що він радий тому ,що сюда приїхав.Летівши ,я задумалася ненадовго за те ,що хочу взяти за руку його.Та навіть без всяких накручувань,страху я ніжно взяла його руку та легенько зжала.У Майка рука була розслаблена і я зрозуміла,що йому всерівно на те ,що я зробила.Та тільки я хотіла я забрати руку, він здав моїх дві руки обнявши з залі.Я була чуть чуть в страху,но ці відчуття коли людина яка тобі подобається бере і обнімає тебе ,а щей перед таким краєвидом ,то просто хотілось мовчати та насолоджуватись цими моментами.Його рука довго не відпускала мене Тай і рада цьому я була.Жаль ,що летіли ми не дуже довго,впавши в якесь поле ми опинились лежачими черепашками.Ми були прив'язані одне до одного і не могли відчепитись і з цього ми сміялись.Нарештів відщібнувшись ми встали .

-(Майк)Ну що ,з курортом тебе,хаха

-(Міа)хаха,йдем шукати інших...

-(Майк)пішли...

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше