6.Ел

— Вибач, я хотіла тебе перевірити, — засміялася Кора. Тоді присіла на стільчик, на якому сиділа раніше. — Все, все, я зрозуміла. 

Повернувши собі облік людини, я впала на диван, уважно слухаючи своє серцебиття. Воно, немов, тікає від погоні, під напругою і ще трішки й залишить тіло. Цікаво скільки страху може витримати серце, перш ніж розірватись від хвилювань? І чи може серце перевертня дозволити собі таку розкіш?

— Саме так, Ел. Легка смерть — це розкіш. Одні її бояться, інші старанно уникають. Особливо ті, хто має владу. Не варто боятися того, що й так не минуче. 

Жінка впевнено дістала з полички скляночку й подала батьку.

— Ви копайтеся в моїх думках? — моєму обуренню не було меж. Мало Еціо і Недана, так ще й вона. 

— Я лише хотіла перевірити дещо.

— Що? — мені надоїли таємниці, я хочу знати правду.

Впевнена вона мене почула, як і голос, так і думки. Я все ще чула вий звіра, який гарчав на відьму. Тут я з ним повністю згодна: вона теж мені не подобається, але потрібно дізнатися з чим прийдеться мати справу, бо помирати я не збираюся.

Інстинкти не обманеш. Я відчувала не просто відразу —  недовіра, блукала судинами, і навіть присутність батька не давала гаратій, що вона скаже правду.

— Розповідь буде довгою, і з доказами, — з такими словами кинула в мене злий погляд. — Вона взагалі нічого не знає? 

— Ні, я нічого не розповідав, — батько відразу опустив голову.

— Літуни це демони. Вони були створені богинею смерті Гекатою, щоб підтримувати її королівство. Людей на той час було менше за нас і вони постійно піддавалися насильству зі сторони вовків: їх виганяли з нажитих місць і просто роздирали, для розваги. Не витримавши знущань люди звернулися до великого мудреця та охоронця Вішну. Він уклав договір з царицею смерті за яким демони можуть висмоктувати душі тільки з вовків, які вбиватимуть людей. Закон діяв, але з часом вовки почали боятися нападати на людей. Їх ставало все ближче нас менше і царство богині занепало. Тоді Геката пішла на хитрість і вселила в одного перевертня свого вірного демона — Еціо. Щоб той пустив серед людей чутки про перевертнів, тим самим спровокувати повстання. Пробувши багато часу в обліку перевертня Еціо не зміг виконати завдання і в ніч повного місяця укусив людину, намагаючись довести існування перевертнів.

— Тобто люди знали про наше існування? — я шокована. Цього не може бути! Але якщо вони знали, то чому забули про наше існування, чи просто викинули, як непотріб, чи монстрів?!

Від таких думок стало паскудно й образливо.

— Маги постаралися. Вони досить інтенсивно переслідували темних магів, от і поплатилися стертою пам’яттю. 

— А світлі маги?

Жінка криво посміхнулася й підняла окуляри.

— Дитинко, немає ніяких світлих магів, є тільки одні маги — все! Забудь за цю казку. Все залежить від душі, якщо вона чорна — тягнеться за злом, якщо світла — на нашій стороні. 

Тобто все, що розповідав мені батько — брехня чистої води. 

Не втрималася і глянула на батька. Він сидів обпершись ліктями на коліна, розглядаючи паркет. 

— Саме тоді з’явилися Лікатопи. Хворі перевертні, що кожного повного місяця божеволіли та вбивали все живе на своєму шляху. Богині це сподобалося, але вона забула за Вішну. Який розгнівавшись просто знищив її королівство, адже володів неабиякою силою. Від того дня між богами почалася війна. Еціо царював над Лікатопами, перетворюючи їх на вбивць, тим самим забезпечував харчування своїй богині. Чорна сторона ставала все сильнішою, тому охоронець попросив допомоги в Брахми — наймогутнішого бога.

— Здається я здогадуюся, — я читала про це в книзі, що дала бібліотекарка. — Великий творець спочатку попередив царицю смерті, але це не допомогло. Тоді він забрав всі можливості Гекати і як покарання, залишив Еціо на землі між монстрами, але перед смертю цариця відреклася своїх сил і передала їх Еціо. Тобто він бог? 

— Ні, він демон, що має нескінченні можливості магії та перетворення.

— Добре, до чого тут я? 

— Коли цариця смерті помирала, вона прокляла повний місяць. Проговоривши закляття сказала, що дитина яка буде зачата перевертнями під час повного місяця, отримає блакитну кров, і може протягом місяця підживити його демона. Насправді ми не знаємо правдиву інформацію. Я ніколи не бачила таких як ти, тільки чула від бабусі. Тож чого чекати  не уявляю. Але ти не схожа на попередніх це однозначно. Знаю тільки одне, нас чекає боротьба не на життя — на смерть.

Далі сил слухати не було. Я мріяла прийти у свою кімнату написати повідомлення Джеммі й влягтися спати. 

Через деякий час ми покинули стіни закладу, пообіцявши повернутись завтра. Кора сказала, що потрібно добре ознайомитися з історією, щоб бути готовими до всього.

Пустота все сильніше поглинала мене. Здається я не настільки сильна, як думала. І я не про фізичну силу — моральну. Бажання, щоб все було як раніше тільки збільшувалося. Все як було до дев'ятнадцяти, той світ і не зіпсовані стосунки з батьком. Де я була для нього маленькою дівчинкою, а він для мене всесвітом.

Вечеряти не хотілося зовсім, і я дочекавшись сутінок вилізла на дах. З цікавістю спостерігала за хмарами, які немов легенька вата, пропливали повз половинку місяця.