20.Ел.

Серце колотилося в грудях, я забігла до кімнати, й не зменшуючи швидкості впала на ліжко. Обличчя зарила в подушку, втягувала терпкий аромат свіжих простирадл і поступово приходила до тями. Ще вчора, в лісі, коли Зубр нагородив наступним завданням, чула думки Недана. Не вірила до посліднього, а сьогодні прокололася.

Вирішила не картати себе. Так легко здаватися не планую, навіть, якщо він справді моя пара. 

Після нашої розмови на терасі Нед поводив себе стримано, навіть в ліжку, яке ми ділили не робив спроб доторкнутися до мого тіла. Тільки дивися з-під лоба, весь час, як тільки поблизу з'являвся Зубр, цар тільки спостерігав.

Виявляється все не так важко, як я уявляла, всього лише потрібно віддатися інстинктам. Враховуючи мою перевагу в рості та вазі, вовк кожного разу отримував перемогу. Тренер задоволено посміхався, навіть обурювався, що його відправили няньчиться, і вчити, хоча я сама можу його навчити. Постійно переглядався з Недом, продовжував додавати мені навантаження. 

Зубр як буркотлива бабуся: незадоволено сопе під ніс, але терпляче, уважно спостерігає за моїми успіхами.

Незабаром покоївка принесла цілу купу пакетів. Я розглядала сукні, штанні костюми, туфлі на височезній шпильці, але так і нічого не змогла вибрати. Я краще себе почуваю в джинсах і футболці.

“Тяжкий вибір” — голос Неда лунав в голові. “Я сам вибирав речі, думаю тобі все личитиме.”

Відразу посміхнулася. Невже ми й на такій далекі відстані можемо відчувати один одного. 

Вже починаю вірити, що пара йому. І найголовніше — хочу. Не можу! Брехня тугим клубком стоїть у горлі, відчуваю її всіма нутрощами. Не дивлячись на бажання, крик звіра, який вимагає бути поряд.

Недан повинен вибачитися. Розповісти правду, тільки тоді зможу підпустити його ближче.

“Думаєш я багато прошу?” — сподівалася він чує, але у відповідь тільки тиша. 

Через декілька хвилин в кімнаті з'явився Недан. Вибрав серед всього лахміття штанний білий костюм, чорні туфлі на шпильці й маленький чорний топ. Решта, закинув в гардероб.

Мовчки. Нічого не пояснював. Присів в крісло біля балкона й закинув ногу на ногу.

— Переодягайся, тоді відповім на твоє питання.

Злісно глянула на Неда, підхопила з ліжка речі й направилася до ванної.

— Можеш і тут, я не сором’язливий, — реготав виродок. Розпалював в мені злість і бажання врізати по нахабній пиці.

Змінивши одяг відчинила двері, врізалася у тверді груди, ойкнула від несподіванки й відскочила назад. Міцні руки миттєво підхопили за талію Уперлась руками у тверді груди й одразу почервоніла. 

 —  Ти просиш багато! Ватажок тут я, — нахилив голову на бік. Гаряче повітря обпалило мою шию,  сироти миттєво розсипалися по всьому тілі. Миттєве заціпеніння. Бажання бути ближче. Стук серця в скронях.

Заправив пасмо волосся, за вушко… і від цього час ніби зупинився. Я і він! Він і я. ВСЕ! Нічого, нікого…

— Але, — протягнув кінчиком носа по моїй щоці, —  я обіцяю подумати. — Ми пара, мій звір не дасть піти проти твоєї волі, але я не буду танцювати під чужі принципи. Так, я не говорив всієї правди, і зараз не скажу, для тебе ж краще.

— Ти про Хаан? — прикусила собі язика, щоб не продовжувати. Чекала бурхливої реакції, криків і можливо скандалу. Натомість Недан міцно мене обійняв, запустив пальці в волосся, декілька нестерпно довгих, болючих секунд масував мені потилицю.

— Каратель розповів? — спокійно, немов я зараз не про його колишню наречену згадала.

Все розповіла і затамувала подих. Не наважувалася вирватися з обіймів й заглянути в очі. Стояли на порозі до тих пір, поки у двері не постукали. Увійшла покоївка і простягнула конверт. Недан вихопив, очікував поки жінка зникне з кімнати.

— Ти комусь казала де зараз? — тонкі вилиці нагострилися.

— Ні, а що? Це для мене? 

З батьком ми переписуємося кожного дня. Джемм я не наважилася написати, ще не забула образливі слова.

— Я так і думав.

Наказавши залишатися в кімнаті до його приходу вибіг слідом за покоївкою. Злилася, що він не розповів правди, але вирішила дочекатися тут. 

Хвилювання наростало з кожною секундою, як і страх. За ці декілька днів я часто бачила Мейс. Дівчина прорізувала наскрізь ненависним поглядом, жодного разу не підійшла ближче, але злість відчувалася навіть на дистанції.

Згодом з'явився Нед, відразу заховався за дверима ванної й вийшов вже в чорних штанях, та білій сорочці. Наближався, підкочував рукави білосніжного полотна, й хижо дивився на мене.

Запитала, що було в листі, але відповідь була як завжди розпливчаста. 

— Розпусти волосся, тобі так личить, — стягнув гумку з моєї голови. — Можеш розпочинати тинькування фейсу, я маю зробити декілька дзвінків.

Зробив крок до балкона, але я його зупинила.

— Від кого лист? — тиснула інтонацією. Знала, що вожак цього не любить, але ми не перед зграєю. 

— Ел, — схопив за шию однією рукою. Ні, не боляче, навпаки — приємно. Трішечки припідняв обличчя, наблизившись небезпечно близько. — Розповім, після представлення. Повір, тобі там сили знадобляться.