2

Я прокинулась рано і одразу почала збиратись  до психолога. Том  зупинив мене і змусив випити ліки. Це так добре , що я маю таку турботливу людину, яка оберігає мене . Я вирішила дещо запитати в Тома:
-Ти сьогодні їдеш на роботу ? 
-Так , а що ? 
-Я б хотіла приготуввти вечерю для нас двох і за одне поговорити з тобою , любий.
-Так, це чудово . Із задоволенням о 18:00 буду в дома. 
-Зараз я поїду до пані Мартинової . Вона обіцяла допомогти мені повернути спогади . 
-Ти впевнена , що вона хороший психолог? 
-Моя мама наполягає саме на ній . Вона працювала разом з нею більше 10 років.
-Тоді я спокійний. Все, цілую люба . Мушу йти . 
-Чекатиму на тебе о 18:00.
Я одягла свою улюблену спідницю і білу блузку. Я не люблю високі підбори , частіше надаю перевагу кросівкам , але сьогодні я вирішила обрати чорні туфлі на не дуже високій платформі. Я хочу відчути жіночність . 
Їхати до пані Мартинової близько тридцяти хвилин , тому я довго не думаючи вирішила йти на трамвай . Чи то моя особиста приязність чи мамина розповідь навіяли гарний настрій та впевненість у відновленні пам'яті. Мабуть , я давно  не їздила у трамваях, що сьогоднішня поїздка так мене порадувала. Я була впевнена ,що мій психолог не порадить мені нічого зайвого. 
-Привіт . Ти Лаура ? 
-Вітаю , так, а ви пані Мартинова ? 
-Так , рада з тобою познайомитись. Твоя мама багато про тебе розповідала. Ти вже одужала? 
-Так , дякую ,я фізично здорова. Чи можете ви мені допомогти повірити в себе? 
-Це ж моя робота , Лауро. Звичайно. Що тебе турбує люба ? 
-Я не можу відчути Тома , він здається мені чужим і я не знаю чи це істино я боюсь його втратити ... 
-Люба , я розумію тебе . Після аварії ти відчуваєш віддаленість. Я думаю вам варто побути деякий час на одинці. Це багатьом допомагає відновити відносини. 
-Дякую , що допомагаєте мені, а  ці таблетки точно допоможуть? 
-Не сумнівайся люба. Я тобі поганого не пораджу. 
-Я вам вірю. Коли наступний візит? 
-Думаю через тиждень . Давай в вівторок . Тобі зручно. 
-Так я напишу вам , якщо щось зміниться. 
-До зустрічі.

Я вирішила зайти ще й до продуктового магазину , щоб купити те з чого готуватиму вечерю . На щастя я люблю готувати і це не стане  великою проблемою для мене. 
Хммм, щоб такого придумати? Може варто порадувати коханого картопляною запіканкою і рибним салатом? Точно це ж улюблена страва Тома . 
-Ніно , добидень . У вас є свіжий лосось? 
-Здрастуй, так є. 
-Давай певно кілограми зо два. 
-Тоді тобі треба ще лимон і ананас. 
-Ти пам'ятаєш що я люблю готувати ? 
-Ти кожної п'ятниці сюди приходиш ти що забула ? 
-Вибач , я певно запрацювалась . 
Ага , запрацювалась. Це ж я нічого не пам'ятаю.У мене паніка , я не знаю , що робити. Вдих-видих . Спокійніше ... 
-Та буває . Як там Том ? 
-Та чудово , сьогодні поїхав на фірму . 
-Передавай вітання . 
-Обов'язково. Все мушу йти , бо не встигну приготувати до вечора . 
-Бувай.

Я приїхала додому і одразу почала готувати. Мене так надихає музика я слухаю її всюди і повсяк час. Іноді я впевнена , що не змогла б прожити і дня без улюблених ритмів, але бувають дні коли мені хочеться бути наодинці з собою. Просто забути про все живе і лишитись у тихому байдужому стані. Ох як я люблю безтурботні дні, коли на мене не діють ні люди , ні стан , ні погода.