5

Ми їли морозиво і ходили нашими улюбленими стежками . Наш день був більш ніж прекрасним . Вечір ми провели також разом . Ми дивились наш улюблений фільм і їли морозиво . Що може бути теплішим за цей день? 
Уже час прокидатись і збиратись на роботу. 
-Доброго ранку , Лауро . 
-Доброго ранку , Томе . 
-Як ти спала ,люба ? 
-Чудово , тільки сон дивний . Я досить довго йшла стежкою і блукала лісом і раптом до мене напала велика змія і я її приручила . 
-Тобі треба розповісти про сон пані Мартиновій . Може це якийсь знак ?! 
-Обов'язково . Наступний візит через два дні . 
-Збирайся, завезу тебе на роботу . В перший день спізнюватись не можна . 
-Дай мені 20 хвилин .
-Тобі робити каву? 
-Так, дякую . 
-З молоком? 
-А ми його вчора не випили ? 
- Я  сьогодні нове купив . 
-Тоді залюбки . 
Ніякого страху після такого довгого вихідного я не маю . Спокійно одягаю офісне вбрання і прямую до редакції . А що тут такого? 
-Ходімо пити каву ! 
-Вже біжу. 
Я швиденько знайшла папку з останніми дописами на роботі і взяла її з собою . Швиденько спустилась на кухню і почала складати ланч для себе і Тома. Я знаю , що він надає перевагу не перекусам , а правильному харчуванні , але все- таки це хоча б щось . 
-Не квапся, так , люба. Ми втигаємо . 
-Добре . 
-Я заїду по тебе о 18:00 . Так буде зручно? 
-Так . 
-Тоді їдьмо . 
Я всю дорогу думала про роботу . Я так довго не була там , що навіть не знаю чи склад персоналу не змінився . Впевнена, що мені як і раніше буде зручно працювати. 
-Все , Лауро , щасти тобі . 
-І тобі . 
-Я подзвоню близко 18:00.
-Чекатиму .

Трохи моторошно , але треба заходити . 
-Привіт всім. 
-О Лауро , люба ! Як я скучила за тобою . Ходи обійму ! 
-Ханно! Я теж за тобою сумувала. 
-Ну все ти винна мені обід . Сьогодні о 12:00 підемо скуштуємо смачні тістечка. 
-А якісь зміни у нас є ? 
-Ти не чула , що в нас новий бос? 
-Серйозно ? 
-І хто це? 
-Осип Трушильський. 
-Справді? 
-Так , він просив , щоб ти зайшла до нього одразу як прийдеш . 
-Добре . 
-Все , не забуть про обід !

-Доброго дня. Мені сказали ви чекаєте на мене? 
-Так , Лауро. 
-Осипе ? Ой , Осипе Миколайович . Вибачте , я здивована , бо думала , що ви фотограф . 
-Нічого страшного , ти  ж не знала. 
-Вибачте , я не хотіла вас образити , просто... Просто я не знала , що ви багатогранний . 
-Все добре . Справді. 
-Дякую , вам за розуміння . 
-То ти готова працювати далі? 
-Так . Тільки ознайомте мене з моїми обов'язками . 
-Ось тобі три книги молодого автора , тобі треба написати відгуки і заохотити читача. 
-Добре . 
-Можеш приступати . 

-Лауро , спускайся я чекаю тебе у великому залі. 
-Вже йду .

-Привіт , рідненька. Я вже казала як я  скучила ? 
-Анно ,я теж рада тебе бачити . Ось візьми твій подарунок . 
-Вау... Це так круто ... 
-Я старалась тебе здивувати . 
-Дякую , я дуже рада. 
-То що ходімо .
-Так . 
-Розповідай , як ти відпочила ? 
-Ти ж знаєш , що  в лікарні ніякого відпочинку ... 
-Лікарні? А як відпочинок? 
-Все супер . Ми з Томом провели гарно час . У нас була фотосесія і на велике  здивування фотографом  був наш новий бос . 
-Ти що зараз серйозно ? 
-Цілком . 
-Оце так неочікувано... 
-Я сподіваюсь , що на мою успішність на роботі ніяк не вплине . 
- Та не хвилюйся він тільки вчора вийшов на посаду . 
- Ну та не про це . А як твій вікенд ? 
-Ой ти знаєш  , як я люблю спілкування . Там така атмосфера і такі гарні враження. 
- Я рада , що ти задоволена . Тут такі смачні тістечка . 
-Ага , скільки я пробувала не виходить такий смак . 
-Анно , секрет в порядку змішування інгредієнтів . Давай розповім тобі . 
Спершу треба ... 
-Так , зараз буду . 
-Анно , вибач , Том кличе , каже терміново . 
-Добре , біжи . 
-Я наберу пізніше.. 
-Чекатиму.