8

-Так , Осипе! -сказала у слухавку з надією, що мене не звільнять . 
-Де тебе носить !? Ти вже півгодини як маєш бути на роботі ! 
-Так , я вже на роботі ! 
-То чого я тебе не бачу ? 
-Я в Анни .Принесла їй критику і ми надсилаємо запрошення автору Микитину . 
-Як зробите все , чекаю Тебе в себе в кабінеті . 
-Добре. 
Скільки  злості  в нього , певне не з тої ноги встав . 
-Що там , Лауро ? 
-Осип , на мене чекає . Злий і розлючений . 
-Ти щось зробила ? 
-Ні , хіба , що вчора я з Томом  ми приїхали коли бос нас покликав , але напевне він чекав тільки на мене . Я це зрозуміла , але навіть не подала вигляду . 
-Оце так ти Лауро попала ... 
-Не розумію 
-Ну може наш бос закохався в тебе ? 
-Хех , він знає про Тома і навіть сам питає про нього , тому це досить необдумана думка . 
-Тоді він тебе  ненавидить ... 
-Може . 
-Добре , я сама закінчу йди . 
-Напишу , як звільнюсь . 
-Чекатиму .

-Викликали ? 
-Так . 
-Я щось не так зробила ? 
-Та , хотів перепросити за вчорашню виставу . Це Оксі  переплутала  тебе з Лією . Вибач. 
-Та нічого страшного . Тільки давайте трохи дружніше  відноситись один до одного , бо я не люблю ображати людей . 
-Добре , цього більше не повториться , люба .

-Люба? 
-Перепрошую , я вже запрацювався . 
-Я піду . 
Чому цей день такий жахливий ... 
Я хочу відпочити , нарешті завтра субота . Треба поїхати кудись на природу . Мої думки перебила Анна . 
-Лауро , ну що там ? 
-Вибачався за вчорашній вечір . 
-А чого ти така сумна ? 
-Він сказав "  Люба  " . 
-І що? 
-Це  так ніжно звучало . 
-А я тобі що казала ? Він закохався . 
-Ой тебе слухаючи , мене всі люблять . 
-Так і є ! 
-Давай допрацюємо сьогоднішній день. 
-Давай .

Я стомилась і більше не хотіла ні працювати , ні  говорити нізким. Я ледь висиділа ще 3 робочі години і поїхала  додому . Сподіваюсь , що я гарно відпочину .