11

На щастя ,операція пройшла успішно. Анна швидко отямилась і ми з Томом вчасно були поряд . Як добре , що я змогла допомогти подрузі. Я не бажаю нікому такого пережити . Чесно , це надзвичайно важко переживати біль за рідну людину . 
На щастя , лікарі сказали , що стан Анни задовільний і ми змогли залишити її в лікарні без нашого нагляду. Том сказав , що нам теж варто відпочити і варто їхати додому . Я заснула одразу в машині і мені  приснився Осип . Ми разом їхали на море , я бачила його усмішку і нам добре було разом . Ми щиро сміялись і раптом ми приїхали до якогось замку . Він був великий і просторий , але навколо нього росли непрохідні хащі . Я здивовано дивилась , як Осип розчищав вхід до замку, але все марно . Здіймався вітер і Осип ніби розсипався, як попіл . Я стояла на березі і дивилась десь далеко . Нікого не було поряд , я чула лише голоси рідних  вони ніби допомагали мені дихати. Я різко прокинулась , але була уже в ліжку . 
-Томе? -гукнула я 
Але відповіді так і не почула . Я встала і підійшла до вікна -була шокована :Осип і Том бились просто посеред двору. Я вибігла і хотіла їх заспокоїти , але все марно , вони говорили про якісь гроші , про якусь повинність , я не розуміла , що може їх пов'язувати . Я крикнула і різко прокинулась . 
Так, це сон у сні. Нічого гіршого я не бачила . Я не була злякана , я була мотивована . Я воліла вивчити психологію людини . В цей момент я зупинилась і подумала для чого воно мені і усвідомила , що мої сни не прояв фантазії -це мої спогади. 
-Що з тобою , люба! ? 
-Мені терміново треба книжка 
-Яка книжка ? 
-Людина і мозок . 
-Для чого? 
-Просто зроби те що я прошу , будь ласка 
-Добре я зараз куплю. 
-Вона в тебе є , принеси її. 
-Як ти ... 
-Прибирала в бібліотеці і помітила її на столі . 
- Я вже несу. 
Я взяла блокнот , папір і ручки , Том приніс книгу і я вигнала його. Попросила , щоб залишив на певний час мене на одинці , мені треба було подумати. 
Я почала читати і усвідомлювати , що пам'ять не можуть повернути препарати , вони навпаки замикають ті спогади які є і роблять ніби запасний варіант . Насправді допомогти може зустріч з ключовою людиною або ключове слово . Я почала розуміти , що не все так просто . Добре подумавши я написала вірш і нічого не сказала Томові . 
Я розумію , що поки треба зрозуміти себе , а вже потім розповідати про свій стан іншим . Пройшло десь півгодини , а ні -більше. Мені треба було зібратись і приготувати бодай щось . Немала ні бажання , ні часу , тому просто замовила піцу. Хай вже Том вибачає.