23

Так  приємно зустріти подругу дитинства . Як гарно ми провели час! Оля показувала фото і розповідала всі смішні ситуації. Мені так приємно , що доля звела нас з подругою ще раз . Я вдячна Осипу , що привіз мене сюди і я ніби ожила з Олею. 
Я  сиділа до ранку біля каміна і ніжно обіймала плед . Тепла осінь сповнена радістю і надією. Я не  помітила , як заснула сидячи з книгою в руках. Зранку прокинулась від дзвінка. 
-Алло. 
-Лауро , люба , доброго ранку . Як ти спала? 
-Осипе , що ж ти так рано? 
-Взагалі то 12:00 . 
-Серйозно? 
-Так. То як ти спала, принцесо ? 
-Я сиділа довго біля каміна і читала , але не помітила коли заснула . 
-Обожнюю твою розгубленість . 
-Перестань , ти ще не знаєш мене . 
-Це  ти багато не знаєш . 
-Про що ти ? 
-Скоро розповім. 
-Добре. 
-Я  маю ідею , ти ж знаєш про мою любов до фотографії , ти б могла мені допомогти ? 
-Якщо це в моїх силах то так. 
-Тоді одягнись , як забажаєш , в мене є для тебе образ. 
-Добре . 
-Через 40хвилин чекаю на вулиці. 
-Тоді до зустрічі.

Так гарно починається мій день . Я радію кожній можливості і сьогодні я відчуваю неземну насолоду, тому  варто  подякувати Богу . 
-Олю . 
-Так. 
-Осип забере мене на фотосесію , скоро. 
-Добре , тобі треба допомога? 
-Ні, ні. Дякую все чудово , просто повідомляю тебе . 
-Якщо з Осипом -я  спокійна. 
-Можна тебе обійняти?

Я швиденько прийняла душ і зібралась , навіть встигла  поснідати . 
Виглянула у вікно -Осип вже чекав на мене. 
-Привітик. 
-Привіт , готова? 
-До чого? 
-А це сюрприз . 
-Тоді не готова . 
-Тобі точно сподобається . Обіцяю. 
-Гаразд . Їдьмо вже . 
-Мушу передзвонити , це важливо . 
Я  казала вам про свій чудовий настрій , так ось він став ще кращим .

Ми приїхали , досить швидко. 
-Вау , так гарно ... 
-Ага у мене аж перехопило подих . 
-Краса неземна. 
-Я хочу теплу фотосесію на ось цій  ділянці з кавою і книгами , ти не проти ? 
-Гарна ідея . 
-Тоді ось осінній светр і листочки в волосся . 
-Я швиденько переодягнусь . 
-Звичайно.

-Ти як завжди- прекрасна ! 
-Не перебільшуй . 
-Так і є . 
-Давай вже розпочнемо , поки кава гаряча . 
-Сідай ось тут і візьми ось так склянку , ніжку сюди ... 
-Видно , хто тут розбирається в правильній локації і позі. 
-Я не дуже добре володію об'єктивом. 
-Перестань .
-Усміхнись . 
Ми зробили безліч фантастичних фотографій , і я попросила показати мені їх. 
-Осипе , покажи що вийшло . Будь ласка
-Добре , -він присів дуже близько біля мене , я аж відчула його тепло . 
-Оце краса , так гарно ти фотографуєш . 
В  цей момент падав листочок з дерева і я підвела очі на нього , Осип теж і ми перекинулись палким поглядом . Мені здалось чи між нами промайнула іскринка? 
Я швидко перевела погляд і посміхнулась . 
-Якщо вже ми так зручно сидимо то давай перекусимо твоїми улюбленими шоколадними кексами і посмакуємо кавою. 
-Давай . 
Осип обережно налив мені в склянку кави і простягнув кекс , коли я брала його то відчула тепло його руки . Це так заворожує... 
-Якщо така нагода то може поговоримо ? 
-Давай. 
-У мене є гарна новина . 
-Яка? 
-Твоєю роботою зацікавились у Лондоні , тому вони подвоїли твою зарплату і запросили нас на два тижні до них на співбесіду. 
-Ого , це так круто. 
Я з тої радості обійняла Осипа і затамувала подих. 
-Ой , пробач. 
-Мені подобаються твої обійми . 
Я усміхнулась. 
-Осипе , у мене виросли крила . Я божеволію від цієї новини . 
-Які твої крила? 
-Великі , болючі. 
-Чому? 
-Після аварії  я ледве не зупинилась , ледь не знищила все , що мала, але відчувала свою ключову мить , свою ключову людину , яку точно звати не Том . Це я відчула з першої зустрічі . Нехай пам'ять не пам'ятає, а серце то відчуває... 
Тоді вперше у мене виросли крила . Не зважаючи на ту буденність , біль і страх Бог подарував мені крила  і я знайшла сили стати щасливою. 
Так само з Томом , після його зради я зневірилась і відчула біль , але потім згадала про свої Крила і вони допомогли піднятись і злетіти ... 
-Ого так чуттєво . 
-Як відчуваю так кажу .. 
Осип нахилився до мене і ніжно торкнувся своїми губами моїх губ і я відчула себе повноцінною. Я не була проти , бо відчула , що він моя ключова мить , мої крила.