Очі в очі
Очі в очі
Я дивився своїми очима на тінь, яка сміялася, було чути співи, лікар сказав, що у мене жар. Кармічні удари долі били по мені холодом у скронях – я розумів, що вмираю. Оголена повія дивилася на мене з жахом і молилася про заступництво від темних сил. Я бачив тоді кожного її клієнта і усміхався як імператор після оргій з германськими рабинями. Але не вона тоді займала мої думки, у вогні каміну я бачив древні міста і пісок їхніх руїн. Я встав і глянувши на місяць засміявся – тепер мені належало все на цій мертвій землі.
Рани на мені кровоточили, я підняв свої очі до неба і прірва закохалася в мою самотність. Як свіжий ковток вина я прийняв думку, що все закінчиться зі сходом сонця, моє тіло стане мумією з попелу та запахом болю.
Я глянув на повію – її тіло було вкрите кригою з крові. Вона перерізала кинджалом собі горло – який жаль, згинула така краса. Я повертаю її до смерті за хвилину до болю – вона дивиться і розуміє, що є тінню, але знає, як це – вмерти, і тихо сумує за чимось мені, вмираючому, не відомим. По трупах стелиться сивий туман, маска з її обличчя розсипалася піском часу.
#3838 в Сучасна проза
#4102 в Різне
Відредаговано: 02.01.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
