Епілог

Він звик до темряви.

Вона була його матір’ю, подругою, коханкою й сестрою. Вона була з ним із народження. Ростила, годувала й пестила його. Дарувала впевненість і спокій. А ще вчила вбивати.

Саме останнє йому вдавалося найкраще.

Він чув, як за стінами кабінету ерни живуть власним життям. Тихо перемовляються і сміються. Відчував, як повітря вібрує від їхніх голосів, а підлога тремтить під кроками.

Знав, що на першому поверсі охорона відчинила двері й впустила чергову претендентку на роль підстилки для сліпого елогіма.

Страх, цікавість, хвилювання…

Молоденька. Навіть дуже. Зовсім не вміє контролювати себе.

Пряний шлейф емоцій торкнувся його свідомості, ніби легка пір’їнка, опустився невидимою вуаллю й увібрався. З клітки підсвідомості миттю відгукнувся тхейнар. Схоже, йому теж сподобався цей коктейль.

Губами елогіма ковзнула осмішка: незаймана? А ось це приємний сюрприз…

Чуйний слух вловив, як дівчина підійнялася сходами й зам’ялася біля дверей.

Хоча слух тут був ні до чого. Він просто відчував це. І бачив.

Не очима.

Його очі — бездоганна зброя, що висмоктує життя елогімів. Недарма ж за спиною його називають Божевільним Сліпцем. Але сказати таке в обличчя Другому Лорду ніхто не наважиться.

Двері відчинилися.

Він знав, що гостя бачить зараз: порожня напівтемна кімната, оббита дерев’яними панелями. А в центрі, у колі тьмяного світла, стоїть самотнє крісло.

— Нувере… — пролунав тремтячий голос. — Я… я…

— Підійди.

Вона боязко переступила поріг.

Навіщо прийшла, якщо так боїться?

Він навіть уявив її: тендітна блондинка з блакитними очима, наївна й довірлива. Такими легко маніпулювати. І в таких найчистіші, нічим не потьмарені емоції. Справжній делікатес.

— Ближче.

Його хрипкий голос віддавався луною від голих стін і кожного разу змушував дівчину здригатися. Але ось вона завмерла поруч із ним, не знаючи, що робити. Потім, мабуть, згадала про манери. Опустилася на коліна. Схилила голову.

— Нувере Медіно… мене прислали з агентства… прошу, попіклуйтесь про мене.

Її дихання торкнулося його коліна, а стукіт серця, здавалося, заглушив усі звуки навколо.

Аїд доторкнувся її щоки. Ковзнув кінчиками пальців вилицею, насолоджуючись відчуттям гладкої дівочої шкіри.

І сховав усмішку.

Нарешті йому прислали щось гідне уваги.

Ідеальний варіант для того, хто зібрався розважитися на цій планетці.