3

Зранку думка, що генеральний директор пообіцяв розібратись ситуації сам зменшила охоту йти в поліцію. Зрештою є ж компетентні люди в їх фірмі. От нехай служба безпеки цим і займається.
Анатолій видихнув з полегшенням.
Він пройшов поліграф, довів свою невинуватість. А далі нехай займаються справою ті, хто отримує за це заробітну плату. Прийняте рішення йому сподобалось. Він вважав себе мудрим. Колишня ж називала Анатолія ледацюгою і тюхтієм. Інертним тюленем.
Надя була ще тою шпичкою.
Чоловік зібрав портфель і переступив поріг квартири. На мить здалось, що хтось за ним спостерігає. Відчуття було категорично неприйнятне. Так, що липкий страх тонкою цівкою поту скотився між лопаток.
Анатолій міцніше стиснув портфель, зціпив зуби і зрозумів, що без походу в поліцію не обійдеться. Бо ворог міг слідкувати за ним. А ще міг написати від імені Анатолія бозна-кому. Хто знає які афери замислив крадій чужих профілей.
Відвідини поліції інженера неабияк розчарували.
«Нічого кримінального». Так йому сказав молодий слідчий. За любовні листування в тюрму не садять. І порадив видалити свій акаунт з соцмереж. Аби то Палій знав як це робиться! Він людина серйозна, максимум чим навчився користуватись — корпоративною електронною поштою. А тут таке. Від думок, що треба розбиратись з влаштуванням соціальних мереж у чоловіка почала боліти голова.
Треба було знайти грамотного програміста. А ще краще хакера. Але на запит в гуглі “послуги хакера” авжеж нічого не знайшлось. Ні. Оголошення були. Та коли Палій прочитав перелік послуг, то йому стало ще страшніше. Якщо люди обіцяють зламати будь-що, то що їм вартуватиме вкрасти грошей з рахунку Анатолія? Перед такими тільки покажись - наживеш ще більших неприємностей ніж мав.
Так по дурному чоловік давно себе не відчував.
Всі хвалять якихось “анонімусів”, а де їх знайти? Хоч би одного, щоб відшукав негідника, який начепив фото інженера як маску, і використовує тепер у власних цілях?
Приїхавши в офіс, Анатолій не придумав нічого кращого як піти до штатного системного адміністратора.
Треба було порадитись бодай з кимось.
До сисадміна Анатолій ходив тричі. Бо того увесь час не було на місці. Запримітивши Анатолія працівник спробував змінити траєкторію і втекти. Цього пориву інженер зовсім не розумів, адже після того, як Віталій під'єднав принтер пів року тому, Анатолій більше не користувався його послугами. Навіть грішним ділом вважав, що системний адміністратор в їх фірмі дарма гроші отримує. Все ж працювало і без його втручання.
Зараз же Палій поквапився зупинити тікаючого “комп'ютерника”.
Вже в кабінеті між старими принтерами і розібраними системними блоками Анатолій пітніючи й червоніючи пояснив про свою проблему.
- Клон акаунта, - підсумував Віталя. - Ану покажіть.
Анатолій почервонів ще дужче. Показувати переписування з Любою Андріївною йому не хотілось. Проте виявилось що Віталя прохав про інше. Він відкрив соцмережу, і в полі пошуку вбив “Анатолій Палій”.
- Де тут справжній ви?
Анатолій завагався. Бо профілі були ідентичні.
- Зробимо не так, - придумав Віталя. - Зайдіть у свій акаунт.
Палій довго згадував пароль. Але зрештою добився того, що біля однієї з фотокарток засвітився зелений кружечок. Скопіювавши посилання на “клон” Віталій пообіцяв зайнятись справою пізніше.
- Так, а що ви робити будете?
- Спробую прослідкувати ай-пі адресу. Взагалі здивований, що генеральний не доручив мені цю справу, - з показним ентузіазмом сказав Віталій.
Виглядав Віталій трішки ображеним. Не на Палія авжеж. А на керівництво, яке доручило розслідування справи службі безпеки, не порадившись з системним адміністратором.
По правді сказати, Віталій сприйняв це як особисте недооцінення. Отже, генеральний вважає, що він спеціаліст недостатньої кваліфікації, щоб знайти клона. А отже був привід втерти носа службі безпеки. Окрім того, це було куди як цікавіше, ніж допомагати бухгалтерам з їх оновленим програмним забезпеченням.
Просидівши півдня біля комп'ютера, Віталій трішки здивувався отриманому результату. Без всілякого дозволу хлопець заліз в особисті справи працівників і зіставив адреси пристрою з якого здійснили реєстрацію клону.
Після чого, в душі пишаючись свої оперативності, написав розлогий звіт генеральному директору.